За деякими даними, екіпаж "Тамбовського колгоспника", а саме такий напис прикрашає борт танка, знищив 18 німецьких гармат, 43 кулемета, 20 мінометів ворога, безліч солдатів і офіцерів.
Бойову машину, що пройшла від Сталінграда до Вінниці, протягом багатьох років щодня бачать сотні росіян. Однак не всі вони знають її історію. Найпоширеніші відповіді на питання, чим знаменитий цей танк, звучать приблизно так: "Хто ж його знає? Поставили, ось і стоїть...", "То наші старі сто років тому скинулися, прикупили танки, подарували своїм дітям, які воювали".
Дійсно, вже мало хто достеменно пам\'ятає про зібрані тамбовськими колгоспниками в роки другої світової війни кошти на будівництво цілої танкової колони.
У далекому 1942 році в колгоспах залишалися лише жінки, старі та діти. Всі, від малого до великого, працювали не покладаючи рук. Причому "живих" грошей за свою працю ніхто не бачив, лише паличками в журналах обліку відзначалися трудодні. І все ж, трудівники колгоспу "Червоний доброволець", одностайно прийняли рішення допомогти фронту. За два тижні зібрали 40 мільйонів рублів. Це величезна сума для голодних селян. Віддавали все до останньої копійки.
Всього ж за воєнні роки від жителів Тамбовщини на потреби армії надійшло понад 214 мільйонів.
Незабаром танки з написом "Тамбовський колгоспник" отримали бойове хрещення в тяжких боях під Сталінградом і на Курській дузі, звільняли міста та села Ростовської області, Донбасу, Харківщини, брали участь у багатьох інших битвах. Деякі з танків-подарунків добивали ворога і в Берліні.
Але лише один з них, який звільняв Вінницю, вознісся у 1949 році на постамент у Тамбові.