.jpg)
З історії відомо, що Святий отець Піо (світське ім\'я: Франческо Форджоне) народився 25 травня 1887 року в містечку П’єтрельчіна (Італія) в побожній сім’ї Граціо та Марії Джузеппи. Вже з дитинства відчув Божий поклик до священства. У січні 1903 року він вступив до новіціяту Капуцинів у Морконе, де вже через рік одягнув монаший одяг і прийняв ім’я Піо. А 27 січня 1907 року склав довічні обітиці послуху, чистоти та убогості.
18 липня 1909 року в Морконе монаха Піо було висвячено на диякона, а 10 серпня 1910 року в кафедральному храмі Беневенто він отримав священицькі свячення.
18 березня 1918 року отця призначено до монастиря у Сан Джованні Ротондо. У п\'ятницю, 20 вересня 1918 року, в чернечому хорі старої церкви під час молитви перед Розп\'яттям отримав стигмати, які залишалися відкритими і кровоточивими впродовж п\'ятдесяти років.
22 вересня 1968 року святий Піо відслужив свою останню Святу Літургію, а наступної ночі, - 23 вересня, відійшов по вічну нагороду в обійми Небесного Отця. У момент смерті з тіла святого зникли стигмати, які він носив впродовж 50 років.
20 березня 1983 року розпочався його канонізаційний процес. Папа Іван Павло II 2 травня 1999 року зачислив його до лику блаженних, а 16 червня 2002року – до лику святих. Святий отець Піо залишив прекрасне свідчення любові до Господніх страстей і Євхаристії, вірним і покірним слугою якої він був. Прославився як чудовий керівник душ. Через його витривале служіння в сповідальниці Бог виявив сучасному світові красу своїх діл милосердя.