Валентина Вишневська – депутат Вінницької міської ради 6-го скликання, секретар постійної депутатської комісії з питань планування, фінансів, бюджету та соціально-економічного розвитку. Опікується округом № 23 – це ближнє Старе Місто. Прийом виборців проводить у кожну першу та третю середи місяця з 12.00 до 17.00. Місце прийому: пров. Щорса, 14-а. Телефон: 55-02-27. З 1998 року – директор ТОВ «Сигнал».
– У вас солідний депутатський досвід. Свого часу ви обиралися депутатом Староміської районної ради, у 2006-му і 2010-му – Вінницької міської ради. Вдруге ви йшли до міськради в команді міського голови Володимира Гройсмана. Як працюється з нинішніми колегами-депутатами?
– Насправді наша депутатська команда сформувалася ще під час першої каденції. Незважаючи на те, що ми йшли від різних політичних сил, нас об’єднало спільне прагнення вирішувати проблеми вінничан швидко, якісно і ефективно. Мені імпонує те, що з якою б пропозицією я чи мої колеги не звернулися до міського голови, він вислухає і скаже: «Давайте подумаємо, як ми можемо це вирішити». І, якщо це дійсно гарна ідея, вона буде врахована.
Подивіться, як змінюється наше місто: поліпшується благоустрій, асфальтуються дороги, облаштовується освітлення, нові тротуари, зони відпочинку – все це результат роботи команди міського голови, депутатського корпусу, департаментів міської ради. Ми працюємо задля спільної мети – поліпшення умов життя вінничан.
– Змінюється і ваш округ?
– Звичайно, Старе Місто стає охайнішим і зручнішим. Триває процес каналізування. Загалом у цьому мікрорайоні до водопостачання і водовідведення вже підключено понад 1400 будинковолодінь – це майже 6 км мереж. На моєму окрузі прокладання каналізацій лише розпочинається. До першого етапу увійшли три вулиці – Південна, Рильського і Фадєєва. Розпочата робота на вулиці Південній, плануємо закінчити її до кінця травня цього року. Спільно з Асоціацією самоорганізації населення розпочнемо проводити повуличні збори з мешканцями, розповідатимемо про те, що необхідно зробити для прокладання каналізації, виготовлятимемо проектно-кошторисну документацію тощо. У стратегії розвитку міста «Вінниця-2020» ми запланували завершити каналізування приватного сектора до 2020. Це дуже важливий для нас проект, бо мешканці міста мають почуватися комфортно незалежно від того, живуть вони у квартирі чи в приватному будинку.
Поліпшилася на окрузі й ситуація з освітленням. Замінили на нові старі опори й ліхтарі зовнішнього освітлення, встановили додаткові світильники на мережах вуличного освітлення. Звичайно, є вулиці, особливо район новобудов, де це питання слід ще вирішити. Але ми працюємо над цим.
– Що було зроблено за останні два роки?
– Упродовж 2011–2012 років було встановлено криті зупинки на перехресті вулиць Д. Нечая – Московської, Д. Нечая – цегельний завод, на площі Шкільній. Вдалося заасфальтувати ділянки на вулицях Кутузова та Москвіна, провести поточний ремонт на вулицях Покришкіна, Молодогвардійській, облаштувати перехід із вулиці Кожедуба на вулицю Щукіна. Після колективного звернення мешканців будинку № 81, що на вулиці Островського, прокладені мережі водовідведення та водопостачання на основі програми співфінансування 70 х 30 %. Додали автобуси на маршруті № 2. Якщо будуть придбані нові муніципальні автобуси кількість транспортних одиниць на маршрутах може збільшитися.
На території загальноосвітньої школи № 22 встановили новий дитячо-спортивний мультикомплекс, будівництво якого фінансувалося з міського бюджету. Тепер це гарний майданчик для занять фізичною культурою і спортом. Приходять сюди не лише школярі, але й мами з маленькими дітьми.
Та особливим подарунком для дітей нашого мікрорайону стало відкриття нового клубу за місцем проживання «Гараж 77». Це була подія номер один і дуже гарний подарунок до Нового року. Нині у цьому закладі дітей навчають безпечної поведінки на дорогах, працюють гуртки: «живої скульптури», українсько-фольклорний, англійської мови тощо. Інтер\'єр клубу «Гараж 77» молодіжна рада міста, яка створила в автомобільній тематиці: його стіни не лише прикрашені малюнками з дорожніми знаками та різноманітною атрибутикою, а й каркасами старих машин, які використали для створення столів та цікавих композицій.
– Настільки я знаю, ви надавали дизайнерам необхідні матеріали: запчастини, кабіни?
– Я працюю в автомобільному бізнесі, і, якщо є можливість допомогти дітям, то я завжди нею користуюся. За рахунок фірми закупили плазмовий телевізор. Я багато років опікувалася підлітковим клубом «Мрія», де діти тулися в одній кімнатці, а педагог-організатор працювала лише на ентузіазмі. Разом з депутатом міської ради Олександром Парвадовим ми порушили питання про стан підліткових клубів за місцем проживання, які належали ЖЕКам і перебували в не найкращому стані. Звернулися до міського голови з пропозицію передати ці заклади на утримання міського бюджету. Депутатський корпус підтримав це питання. Зрештою, завдяки команді міського голови був створений центр підліткових клубів «Універ», який нині об’єднує 17 підліткових клубів за місцем проживання, в яких молодь та діти можуть цікаво та корисно проводити дозвілля.
Відкриття клубу «Гараж» – це результат співпраці влади, молодіжної ради, авто- і мотоклубів та всіх небайдужих до розвитку дітей. Напередодні Нового року ми організували там гарне свято, на яке зібралося понад півсотні дітей. Кожен отримав подарунок.
– Ви виступали в ролі Снігуроньки?
– Ні, Снігуронькою я не була, але подарунки для дітей придбала. Не важливо, хто їм їх вручив, головне, що кожна дитина отримала солодощі напередодні новорічних та різдвяних свят.
– Ви добре відомі своєю благодійністю. Але не любите це афішувати. Чому?
– Благодійність – це потреба моєї душі. Я знаю, як буває важко, коли ніде знайти підтримку. Не пам\'ятаю, хто сказав ці слова, але вони стали для мене правилом: «Якщо ти береш, то наповнюєш руки, а коли віддаєш – наповнюєш душу». Щороку 10 % від прибутку моє підприємство витрачає на благодійність.
– Під час депутатських прийомів люди також просять про допомогу?
– Більшість звернень до будь-якого депутата міської ради пов’язані саме з матеріальною допомогою. Тільки тут уже йдеться про одноразову допомогу. Іноді приходять люди не з мого округу і навіть не з Вінниці. Якщо допомогу з депутатського фонду я можу надати тільки вінничанину, то за рахунок бізнесу допомагаю й іншим громадянам. Особливо, якщо ця допомога потрібна важкохворій дитині. Діти – це ж головне в нашому житті, і відмовити батькам я не можу, не маю права.
– З яких питань ще звертаються?
– Наші люди не звикли просити, хоч нерідко живуть у злиднях. Вони більше шукають душевного тепла, ніж матеріальної допомоги. Це я зрозуміла вже тоді, коли стала депутатом, почала вести депутатський прийом. Людині важливо висловити свою проблему, знати, що її зрозуміли і підтримали. Тому часто до мене приходять відвідувачі, щоб просто висловитися. У кабінеті я приймаю одна, бо є люди, які соромляться говорити, кажуть: «Перший раз прийшла просити». Я пояснюю, що ви не просите, а звертаєтеся по допомогу, але знаю, як це важко психологічно. Тому намагаюся створити всі умови, щоб мої виборці почувалися у розмові зі мною комфортно, особливо одинокі люди, пенсіонери чи матері-одиначки.
Пам’ятаю, була в мене на прийомі жінка, яка виховує хвору трирічну дитину. Упродовж трьох років вона не отримувала путівки на оздоровлення, належного соціального супроводу. Після нашої розмови я зателефонувала в департамент охорони здоров\'я міської ради, щоб дізнатися, чи може ця жінка і її дитина розраховувати на санаторне лікування. Протягом двох тижнів їй надали путівку. І це лише завдяки тому, що працює команда людей, які прагнуть і готові допомагати.
Депутат – це місточок між виборцями і виконавчими органами влади. Він знає і вміє відстоювати права мешканців свого округу. На жаль, мало вінничан це розуміють і живуть за принципом: «моя хата скраю, я нічого не знаю». В мене складний округ: це і приватний сектор, і район багатоповерхової забудови. Співпрацюю з 8 квартальними комітетами, хоча лише два з них розташовані на моєму окрузі. Мікрорайон великий, охопити і проконтролювати все неможливо. Тому я вдячна мешканцям, які приходять і розповідають про загальні проблеми. Дещо можна вирішити за кошти бюджету, але не все. Діють програми співфінансування, і мешканці мають активніше долучатися до них. Вінничани повинні зрозуміти, що вони господарі у своєму місті.
– Ви досить активна жінка. Чому не виступаєте не сесіях?
– Тому що ми все детально обговорюємо на засіданнях депутатських комісій. Там я, повірте, не мовчу. А на трибуні почуваюся незатишно. Та й коли вже все обговорено, то для чого повторювати це на сесіях? Час витрачати? Якщо депутат хоче порушити якесь питання, він може це зробити на депутатській комісії, де присутні директори всіх департаментів і начальники відділів. Якщо роблю щось, люди про це знатимуть.
– Які питання плануєте вирішити у 2013 році?
– Першочергове завдання – це ремонт тротуару на вулиці Д. Нечая (від цегельного заводу до школи № 22). За рахунок коштів міського бюджету відбуватиметься підсипка окремих вулиць і провулків – асфальтувати дороги поки що недоцільно, вже після каналізування будемо це робити. Також у планах встановлення дитячого майданчика у дворі будинку № 33, що на вулиці Островського, на основі співфінансування, тобто 50 на 50. Під питанням встановлення дитмайданчика у дворі будинків №№ 9, 15, 17, 19, на вулиці Примакова, оскільки мешканці поки що не готові зібрати необхідні кошти. Вінничани мають зрозуміти, що робити все за рахунок коштів міського бюджету – нереально. Тому я наголошую: вінничани повинні стати активнішими і дбати не лише про власні помешкання, а й двори, вулиці, місто загалом.
– Сьогодні 8 Березня. Що ви побажали б нашим читачам?
– Кожній жінці завжди і за будь-яких обставин бажаю залишатися Жінкою з великої літери. Щоб поруч з вами завжди були рідні й близькі вам люди. Чоловікам – кохати і піклуватися про свою половинку і завжди бути їй надійною опорою. Зі святом вас, дорогі жінки!