На стрільбищі навчального полігону в/ч 3808 МВС України у с. Тютьки, що під Вінницею, розпочалася серія бойових стрільб допризовників Вінниці та області, - учнів 11-х класів загальноосвітніх шкіл. Стрільби будуть ще 20, 23 та 24 травня.
Організатор стрільб – військовий комісар Вінницького обласного війсккомату полковник Геннадій Долгашов.
Безпосередньо забеспечує виконання заходу його заступник з виховної роботи підполковник Олег Маляренко. Відмітимо також активну участь у заході представника правління Вінницької організації воїнів – афганців полковника запасу Олександра Піддубного. Як вони обидва зазначили, кожний чоловік, як захисник Відчизни, повинен навчитися користуватися бойовою зброєю.
У школярів старших класів, як відомо, є предмет «Захист Вітчизни», - учні отримують теоретично первинні військові знання. І, ось, на стрільбищі у них вперше стрільба з бойової зброї, - з автомата Калашнікова АК – 74 та й ще бойовими набоями. Дистанція стрільби – 100 метрів. Стріляли лежачи.
16 травня відстрілялися майже 600 допризовників, з них 250 з Вінниці, а решта зі Жмеринки і Могилева – Подільського та одноіменних районів. У наступних 3 стрільбах будуть старшокласники з інших районів області.
Перед виходом на вогневий рубіж кожну десятку допризовників інструктували, а на самому вогневому рубежі кожному стрільцю додатково допомагав підготуватися до вогню окремий військовий інструктор. Учні уважно слухали і виконували всі їх команди.
Стріляли хлопці (практично 99 відсотків) і лише з деяких шкіл - дівчата. У всіх стрільців гарний настрій, - вперше у житті бойова стрільба! Кожному давали по 11 набоїв, з яких, зазвичай, 3 поодинокі постріли і решта в автоматичному режимі.
Першими на вогневий рубіж вийшла десятка хлопців з Вінницької школи №8 - Богдан Обштир, Владіслав Станіславський, Олег Рижов, Олександр і Владислав Бевзи, Олександр Горбань, Артем Оганесян, Олег Гарбузенко та Максим Савчук. Було дуже важливо, щоб перші «не підкачали», щоб все було добре. Так і сталося. Всі нормально відстрілялися, як, і, до речі, і подалі всі інші допризовники.
Перші стрільці після повернення з вогневого рубежу одноголосно казали, що «відчуття чудове, стрільба, хоча трохи на вуха глушило, – це «адреналін»!
За словами військкерівника цієї школи Віктора Гоменюка, його допризовники до бойових стрільб навчилися розбирати – збирати автомат, набули досвід стрільби з мілкокаліберної гвинтівки.
Було також цікаво дізнатися враження від бойової стрільби в учениць Жмеринської школи №3, - Вікторії Пелюх, Олени Косминіної та Інни Гетьманської.
- Дівчата, вас тут серед сотень хлопців хлопців одиниці. Бачу, що у вас піднесенний настрій, чи не так?
- Саме так. Ми довго очікували таких стрільб і добре, що ми, нарешті, тут, на полігоні.
- Але, зауважу, зброя – це, зазвичай, не жіноче діло. Страху не було?
- Страху не було і нема. Нічого страшного! Нам все подобається!
- Як вам вдалася сама стрільба?
- Нормально. Були деякі хвилювання перед пострілами, але після стрільби напруження пройшло і ми відчули значне полегшення від зробленної «справи».
- А чи відчутна віддача і чи не боляче від неї?
- Віддача була ледь відчутною. І практично не заважала стрільбі.
Після стрільб всі стрільці, без винятку, охоче обмінювалися відчуттями від них. Аякже! Адже вони вперше стріляли з бойової зброї та й ще бойовими набоями!
І, насамкінець, зазначимо, що через те, що стрільбище знаходиться у низині, і з трьох боків ліс, луна від пострілів була підвищенної сили. З початку стрільби гуси, що паслися у півкілометри від в’їзду на територію полігону, злякалися і побігли геть.