З підручних засобів за мінімуму витрат можна перевтілити навіть самий «зубожілий» двір багатоповерхівки. Бажання, фантазія та інтернет допомогли 30-річній вінничанці Наталі Мельник перетворити палісадник біля колишнього сімейного гуртожитку в «зразок» використання елементів ландшафтного дизайну на крихітній і до того ж затіненій території, де ще два роки тому нічого крім дерев і бур\'янів не росло. Тепер там не тільки квітник, а й царство шпаківень, «шинний» сервіз і навіть єдиний у Вінниці «дворовий» годиник.
Прийнято вважати, що для благоустрою прибудинкової території необхідні «санкції» ЖЕКу, ініціативна група мешканців і деякі гроші. Як виявилося, молода мама, будучи в декреті, щоб прикрасити «куточок» біля будинку № 47 по вулиці Порика, обійшлася без всього цього.
«Я з дитинства живу в цьому будинку, - розповідає Наташа. - Спочатку він був жіночим гуртожитком заводу «Маяк», потім поселили сім\'ї, а недавно житло дозволили приватизувати. Як у будь-якого гуртожитку, поруч ніколи нічого красивого не було. Я хоч за фахом фінансист, але люблю малювати, тому й вирішила спробувати. Спочатку під своїми вікнами... Чоловік зробив кілька шпаківень, а я розмалювала їх і пеньки квітами. Потім мені цього здалося мало».
Прикрашати подвір\'я жінка почала влітку минулого року. А взимку перед вікнами вони з чоловіком поставили ялинку з шишками та гірляндою. Щовечора Наталія її вмикала. До творчості молодої сусідки люди на перших порах ставилися по-різному. Одні просто цікавилися її витівкою, другі вважали, що їй «нічим зайнятися», а треті, за словами вінничанки, досить болісно сприймали кожен новий аксесуар у дворі. Іноді ця болючість виражалася у відвертому розкраданні того, що «погано лежить». Імпровізовану огорожу Наталія прикрасила в національних традиціях - писаними горщиками.
Спочатку вона їх просто повісила на стовпчики, але місцеві бабусі взялися забирати добро. Одна пенсіонерка зізналася, що брала собі... для картоплі. Після пропажі перших горщиків, перш ніж вивішувати нові, молода жінка стала задувати їх будівельною піною, яка при застиганні щільно прикріплювала глиняний виріб до огорожі. З тих пір Наташа лише спостерігає, як періодично перехожі пробують зняти горщики.
При цьому вона відзначає, що практично відразу, як тільки вона взялася упорядковувати двір, першими поціновувачами її праці стали жеківці. «Двірники дуже зраділи. Чесно зізналися, що оскільки я доглядаю за квітниками, то їм тепер менше роботи. А коли на дитячому майданчику ми з ще однією молодою мамою поставили пісочницю і прикрасили її, то ЖЕК у своїх звітах указав, що це він провів ремонт пісочниці. Не знаю, може і витрати на це вніс до квартплату. Не важливо. Головне, що не заважають», - уточнює жінка.
Коли шпаківні та клумби стали привертати увагу мешканців округи, у Наталі з\'явилися думки про залучення сусідів. Спочатку вона хотіла поставити біля будинку ящик з прорізом для пожертвувань на благоустрій, але потім подумала, що це можуть інтерпретувати як вимагання, і вирішила обходитися своїми силами. Каже, якщо хтось «заразився ідеєю» допомогти, то нехай квітку принесе і посадить.
Мальовані квіти вінничанка намагається максимально поєднувати з натуральними. Насіння для клумб вона купує, іноді сусіди приносять. Крім великого квітника за огорожею, вона обладнала для цих цілей і звичайні шини. Фактично зі старої гуми вона спорудила цілий «чайний сервіз». «Це ми робили з двома сусідками і нашими чоловіками. Спочатку в інтернеті побачила композиції зі старих автомобільних покришок, сходила на шиномонтаж, поцікавилася, чи немає непотрібних, а потім шини нам почали зносити. Не скажу, що це моя оригінальна ідея. Подібні композиції нескладно знайти в Мережі, а зробити таке зможуть усі», - пояснює Н. Мельник.
Останнім часом Наталя стала видивлятися непотрібні речі, які викидають на звалище. «Як правило, мотлох, який може комусь стати в нагоді, люди виставляють окремо. Щоб підібрали. Так я пригляділа статуетку та старовинні годинники. Тепер вони прикрашають наш двір і відмінно вписалися в його екстер\'єр. Правда, годинник поки не йде. Батарейку можна вставити, але спочатку я хочу придумати, як захистити їх від опадів. А нещодавно мені принесли старий чемодан. Ще радянських часів. Думаю, скоро зроблю з нього клумбу », - ділиться планами вінничанка.
Але перш Наталя планує прикрасити вхідні двері в під\'їзд. Як тільки ЖЕК їх відремонтує, вона збирається змінити «зовнішність» козирка над входом. Вона вважає, що там відмінно виглядатимуть шпаківні та штучні птиці. «На дитячий майданчик до пісочниці збираюся «поселити» великого ведмедика. Ще цього літа... Ідей дуже багато. Не всі можу сама реалізувати. Якщо потрібно щось відрізати болгаркою, прошу чоловіка або батька. Вони мене спочатку підтримували і не тільки морально. Напевно, завдяки своєму двору я зрозуміла, що мені більше подобається творча робота, ніж фінанси», - запевняє майстриня «квіткового дворика».