Сьогодні тисячі українських сімей з хвилюванням очікують на повернення із палаючого Сходу своїх рідних та близьких. Довгоочікуваної ротації дочекалися рідні співробітників Калинівського РВ УМВС Андрія Грибовського, Олександра Паламарчука, Андрія Ткачука та Ігоря Низькоклона. Сорок вісім діб калинівські міліціонери провели у Краматорську та Слов’янську, де у складі зведеного загону забезпечували громадський порядок населених пунктів.
– Коли ми приїхали до Слов’янська, не побачили руїн, розбомблених вулиць, які нам показували по телебаченню. Попросили місцевих міліціонерів показати нам зруйновану частину міста. Воно відбудовується, підіймається з руїн, а головне - змінюються люди. – розповідає Андрій Грибовський. - Прихильників сепаратизму у Слов’янську зовсім мало. Ми були свідками, коли продавчиня у магазині виставила за двері молодика, який почав виступати проти нас. Люди сприйняли нас доброзичливо, а коли ми повертались назад, приходили прощатися.
Із трьохсот слов’янських міліціонерів вірних Україні залишилося лише сімдесят. Разом із ними калинівські правоохоронці та представники зведеного загону правоохоронців забезпечували у місті громадський порядок.
- Ми виїжджали на блокпости, патрулювали вулиці, виявляли сепаратистів, затримували на вулиці підозрілих осіб. Ми знайшли дівчину, яка вже півроку перебувала у розшуку. У неї виявили повний шпигунський набір та телефонні картки, за допомогою яких вона зв’язувалася із сепаратистами, – згадує Андрій.
А у вільний від служби час учасники АТО облаштовували своє житло, допомагали мирному населенню. І ті відповідали їм взаємністю, ділилися харчами та просто теплими словами підтримки та щирої подяки.