У Вінниці обговорили польський досвід розвитку Інтернету та е-урядування й можливості його застосування в Україні

 У центрі уваги учасників чергової зустрічі Польсько-української дискусійної платформи, започаткованої Генеральним консульством Республіки Польща у Вінниці та Громадською організацією «Подільська агенція регіонального розвитку», став досвід Польщі в розвитку Інтернету й електронного урядування.

 У ході дискусії, що відбулася 11 грудня в залі Галереї «ІнтерШик», головними спікерами були кандидат технічних наук, випускник Програми ім. Лейна Кіркланда (Познаньський економічний університет) Михайло Котенко та магістр державного управління, голова секретаріату Стратегічної дорадчої групи з е-урядування, випускник Програми ім. Кіркланда (Варшавський університет) Олег Левченко.

Учасники зустрічі обговорили, зокрема, такі теми:

Досвід електронного урядування в Польщі та можливості застосування його в Україні;

Інтернет-простір України, його формування на основі польського та іншого європейського досвіду;

Порівняння інтернет-контенту та інтернет-аудиторії в Україні й Польщі з прогнозом його розвитку в Україні;

Практичні моменти, пов’язані з інтернет-торгівлею. Досвід Польщі для малого та середнього бізнесу.

- Не може бути якогось єдиного унікального досвіду для України, ні польського, ні литовського, ні естонського, - сказав на початку розмови Олег Левченко. - Тому що Україна – країна інша, на іншому ступені розвитку, але не використавши кращі практики – польські, литовські, естонські та інші – ми не зможемо створити свою кращу систему. Для нас вона буда краща, ніж інші, вона буде інакша, вона буде наша. Ми беремо багато корисних ідей з інших країн. Наприклад, зараз починаємо працювати над впровадженням електронних систем у Верховній Раді. Проект «Рада» фінансується американським Урядом і має завдання розробити можливість спрощеної комунікації між народними депутатами і звичайними громадянами. І дуже гарним та простим є литовський досвід обговорення законопроектів. Успішний досвід Польщі в цій галузі – це механізми реєстрації та ідентифікації, також BIP (Biuletyn Informacji Publicznej), тобто Бюлетень публічної інформації, через який всі публічні установи періодично звітують перед громадянами в електронній формі про свою діяльність. Корисним для запровадження в Україні може стати також досвід польського електронного сервісу «Jak Dojadę» («Як доїду»), який дозволяє визначити оптимальні способи добратися з однієї точки в іншу громадським транспортом. Естонський досвід – це досвід електронної взаємодії тощо.

Порівняльний аналіз розвитку мережі Інтернет у Польщі та Україні був темою наукової роботи Михайла Котенка в рамках його участі у стипендіальній програмі ім. Кіркланда. Цю тему він розкрив під час свого виступу на засіданні дискусійної платформи «Інтернет та е-урядування. Досвід Польщі для України».

Михайло Котенко назвав Інтернет головним інструментом е-урядування, розповів про історію появи Інтернет-мережі в Польщі та в Україні (перший вузол доступу до Інтернету в нашій державі запрацював у 1990 році, мережа спочатку використовувалась лише науковцями університетів; польський домен pl було зареєстровано 30 квітня 1991 року, український домен ua – 1 грудня 1992-го…). Також М. Котенко зазначив, що відсоток користувачів Інтернетом у Польщі та в Україні нині майже тотожний, проте в Польщі більше користувачів Інтернету серед людей старшого віку (вони, зокрема, активно користуються електронними аукціонами).

Позитивами для подальшого розвитку Інтернету в Україні науковець назвав те, що фактично до кожної райдержадміністрації підведено оптиковолоконний кабель. Сприяють збільшенню кількості користувачів також надавачі послуг кабельного телебачення.

А от що стосується державницького та економічного патріотизму вітчизняної мережі Інтернет, то тут спостереження Михайла Котенка були не надто оптимістичними.

- Важко уявити француза, який би щодня заходив у пошуку якихось даних на німецькі сервери. Так, ми всі користуємося американськими, бо американські сервери фактично є міжнародними, Америка є фундатором мережі Інтернет, «Google» американський, «Skype» на сьогодні теж є американським… Але українці дуже часто користуються російськими засобами. Проблема ця доволі серйозна. Вона призвела і до того, що ми сьогодні програємо інформаційну війну нашому північному сусіду, - зазначив Михайло Котенко і порадив українцям створювати якісні двомовні сайти, як це робить, наприклад, газета «Дзеркало тижня», яка дублює всі свої матеріали російською; також перекладати українською передову англомовну літературу (звісно, з дотриманням законодавства щодо захисту авторського права).

Також присутні дізналися, що в Україні порівняно багато (34,7% від загальної кількостідоменів 2-го рівня припадає на комерційний домені com (у Польщі – 17%), а от освітніх доменів edu в Україні функціонує лише 270, тоді як у Польщі – 9014.

Йшлося під час розмови і про різні рівні взаємодії державного Інтернету та громадян. Перший, найпростіший рівень – представницький (інформація про установу на сайті); другий – збір інформації та можливість її завантаження (наприклад, кадастрова система, розвитку якої в Україні наразі опирається система корупційна); третій рівень, найвищий – онлайн-консультації, обговорення, слухання, відкрита інформація в електронному вигляді, електронні замовлення та надання послуг тощо. Перші успішні кроки на цьому найвищому рівні, за словами М. Котенка, зробили, наприклад, «Укрзалізниця», «Укрпошта» та деякі інші структури.

 Наприкінці розмови віце-консул Генконсульства Польщі у Вінниці Даміан Цярцінський подякував присутнім за інтерес до дискусії та анонсував наступне зібрання в рамках Польсько-української дискусійної платформи. Наступна дискусія буде на тему «Образ України і Росії в різних європейських ЗМІ» за участі публіциста Казімєжа Вуйціцького.

Польсько-українська дискусійна платформа – це спільний проект Генерального консульства Республіки Польщі у Вінниці та Громадської організації «Подільська агенція регіонального розвитку», метою якого є обмін думками в  культурній, політичній та економічній сфері дляформування спільного бачення розбудови майбутнього України. Ініціаторами та основними доповідачами є випускники польських стипендіальних програм.