Генеральний директор "Вінницяобленерго" Андрій Поліщук признався, що аварійних відключень світла цієї зими, ймовірно, вже не буде, а от "Водоканалу" за борги енергетики можуть обмежити електропостачання
Віялові відключення електроенергії - одна з проблем, з якою ми, споживачі, стикнулись наприкінці минулого року і знову відчути яку аж ніяк не хотілось би. Гендиректор "Вінницяобленерго" Андрій Поліщук сподівається, що до кінця зими їх уже не буде. Як відключали, чому відключали і кому це було вигідно - розмова "Міста" з Андрієм Поліщуком. А ще сьогоднішній керівник "Вінницяобленерго" зізнався, що свого часу йому довелося працювати у Німеччині, де мав усі шанси продовжити роботу. Чому повернувся в Україну, Андрій Поліщук теж розповів "Місту".
- У нас династія енергетиків. Мати тривалий час працювала у "Вінницяобленерго", та й нині працює на одному з наших підприємств, - розповідає генеральний директор "Вінницяобленерго" Андрій Поліщук.
Головний енергетик області каже, що свою трудову діяльність розпочав на вінницькому підприємстві "Східні високовольтні мережі".
- Прийшов туди у 1995 році монтером і лише потім вступив до Вінницького технічного університету. По 2001 рік навчався у цільовій групі, яка була сформована спеціально на замовлення обленерго.
- Цільова група давала якісь переваги?
- Крім звичайного курсу, ми поглиблено вивчали іноземну мову. Я навіть проходив стажування у німецькому місті Карлсруе. Це було цікаво. Спочатку стажувався у фірмі, яка займається мостобудуванням. А потім мене запросили на таку відому фірму як Siemens. Згодом навіть пропонували залишитись там працювати.
- Чому ж не скористались пропозицією?
- Знаєте, одного разу я запитав у свого керівника - чому двоє моїх підлеглих отримують більшу зарплату, ніж я. А у відповідь почув щось про остарбайтерів. Мовляв, ти тут більше не заробиш. Мене це образило і я звідти поїхав... І не жалкую!
- А що в Україні?
- В Україні продовжив трудову діяльність у "Вінницяобленерго". Працював у службі інспекції та енергозбуту - спочатку інженером, потім інспектором. Згодом навіть очолив групу контролю. Аж поки не отримав пропозицію очолити енергозбут Вінницьких міських електромереж, де я пропрацював з 2003 по 2012 рік. Звісно ж, це був колосальний досвід - і щодо спілкування з людьми, і щодо керівництва досить великим колективом. Понабивавши гуль, вивчивши все досконально, отримав наступну пропозицію - очолити енергозбут області.
- Тобто Ви стали комерційним директором "Вінницяобленерго"?
- Так, з 2012 по 2013 рік працював на цій посаді. Потім був нетривалий період, коли мене переводили на Луганщину. Працював там чотири місяці - по жовтень 2013 року комерційним директором місцевого енергетичного об\'єднання. А у вересні 2014 року мені запропонували посаду генерального директора "Вінницяобленерго".
- Призначення стало несподіванкою?
- Не зовсім. Ніхто не сумнівався, що мій попередник Юрій Касіч мав піти на підвищення. І я вважаю закономірним той факт, що буквально місяць тому він очолив Національну енергетичну компанію "Укренерго". До речі, це саме та структура, яка давала нам розпорядження на вимушені аварійні відключення електроенергії. Ми сподіваємося, що з приходом Юрія Петровича на цю посаду питання енергоспоживання будуть врегульовані настільки, що до таких режимів, які нам довелось задіяти на початку зими, повернення вже не буде.
- Скарг на відключення надходило багато?
- Дуже багато. Але зараз у Міністерстві енергетики знайшли можливість збалансувати генерацію та споживання електроенергії. Головною причиною нещодавнього розбалансування, що й призводило до відключень, був брак вугілля на теплових станціях. А ще й виводились у аварійний ремонт блоки Запорізької АЕС.
- Проблема з вугіллям нині розв’язана?
- Частково. Те вугілля, яке врешті закупили для наших станцій, не в повній мірі відповідає вимогам українських технологій. Наші теплові станції були налаштовані на дещо інші режими і переналаштувати їх виявилось складним. Подекуди в ті топки, як то кажуть, кидали, що мали на той час під рукою. Це все в свою чергу теж призводило до аварійних режимів... Хоча, відверто кажучи, це не зовсім мій напрямок роботи, і відповідь за те, що там відбувалось і відбувається, мають давати керівники інших енергетичних ланок.
- А відключення споживачів - Ваш напрямок?
- Так, але ми у цьому випадку лише виконували розпорядження вищого керівництва. Мова йшла про те, що для збереження цілісності енергосистеми потрібно чимось пожертвувати. Тоді й відключали, знову ж таки повторюю - по команді, низку споживачів.
- Відключати мали у години максимальних навантажень - зранку та ввечері. А на практиці?
- В нашому випадку брак потужності спостерігався не лише у години максимуму, а й з восьмої подекуди аж по двадцять третю годину. І в ці години від нас вимагали застосовувати всі графіки відключень та всі черги потужностей, без винятку. Хоча ті черги були розроблені так, щоб відбувалась певна ротація - дві години без електрики одні споживачі, потім друга черга, третя і т.д. А нам давали команду з 8.00 по 23.00 тримати відключеними всі черги одночасно. Ми від таких наказів були дещо розгублені, але ж самовільно їх порушувати права не маємо.
- Але ж так довго тривати не могло?
- Звісно, ми бачили й розуміли обурення населення, невдоволення підприємців, незгоду з такою ситуацію місцевої влади. Врешті решт разом із технічним директором підприємства розробили й подали на затвердження у міністерство нові графіки, які були більш м\'які до споживачів. Звісно, й це всіх проблем не розв’язало. Навіть після того дехто обурювався. От, подивіться, мене відключають, а сусіда - ні. А що тут поробиш, якщо на одній лінії з цим сусідом лікарня, чи дитсадок. А такі установи та заклади, як розумієте, ми намагались не відключати!
- На Майдані у Вінниці активісти вигукували, що ці відключення комусь вигідні...
- Не знаю. Може, комусь це й вигідно. Але точно не нам. Бо електроенергія - це товар. І це той товар, за який ми отримуємо гроші. Наше завдання - продавати його якомога більше, а відключати - це ж прямі збитки компанії. Наприклад, за той час, поки у Вінницькій області тривав режим відключень, компанія щоденно втрачала по 150 тис. грн. Я вже мовчу про те, що кожне відключення - це додаткове і дуже серйозне навантаження на усе наше обладнання. Такі "вимкнення - підключення" пошкоджують комутаційне обладнання, кабельні мережі, ізоляційні матеріали...
- І довго б "Вінницяобленерго" так витримало?
- Зауважу, якби це тривало до кінця зими, як спочатку й прогнозувало наше міністерство, то взагалі б не відомо, щоб у нас лишилось від того обладнання і як би ми весною транспортували електроенергію до споживачів. Ситуація була критична... Але, слава Богу, впорались, пережили ці найважчі часи. Далі буде простіше!
- А якщо знову різке похолодання, чи зупинка АЕС?
- Тоді знову повернемося до планових відключень. Систему до такого режиму підготувати не довго - кілька годин.
- А відмовитись відключати споживачів ви можете?
- Ні, бо нестиму кримінальну відповідальність. І навіть якщо розглядати таку ситуацію чисто теоретично, то така моя самодіяльність все одно нічого б не змінила. Точніше, наслідки б були ще гіршими, може, навіть непоправними. Спрацюють так звані автоматичні частотні розвантажувачі системи - пристрої, які самостійно відключатимуть цілі райони. Ми тут навіть не знатимемо - як, коли і в якій черговості. А далі енергетична система розвалиться на самостійні "острівці". Якісь будуть з електроенергією, а в більшості електрики не буде надовго. Бо підняти з такого хаосу систему, з\'єднати її, щоб усе знов запрацювало злагоджено - дуже складне, вартісне тривале завдання. Повірте, краще до такого не доводити.
- Зараз виникає ще одна проблема, до якої "краще не доводити" - ризик відключення "Водоканалу" і "Теплокомуненерго".
- Розумієте, якщо за електроенергію не сплачує велике енергоємне підприємство, то я змушений його кредитувати за кошти "Вінницяобленерго". Наше підприємство комерційне, акціонери просто не розуміють такої ситуації, коли я змушений брати кредити за величезні проценти, аби розрахуватись за свого ж боржника. Це довго тривати не може. Вони такі самі бізнес-структури, як і ми, тож нехай самі йдуть в банк, беруть кредити та шукають вихід з ситуації. У січні ми не відключали "Водоканал" тільки тому, що люди й так без світла сиділи, не вистачало їх ще й без води лишити.
- Іншими словами, є ризик, що без води вінничани залишаться у лютому?
- Буду відвертий, до глобального відключення, як це було у 2003 році, коли через тотальну кризу неплатежів ми відключали і "Водоканал" і міський електротранспорт, навряд чи дійде. Але борг перед нами досить значний - 16 млн. грн. І пробачити його не можемо. Якщо домовленостей про розрахунки найближчим часом досягти не зможемо, то будемо спочатку відключати їхню господарську частину, потім відключимо системи підкачки - води не стане на верхніх поверхах, лише потім відключатимемо великі енергоємні агрегати, вода у кранах зникне повністю. Але, повторюю, сподіваюсь, що до цього не дійде.
- Неплатежі "Водоканалу" пов\'язані з недостатніми розрахунками населення. А як ви працюєте зі споживачами?
- Розвиваємо багато напрямків. Але найдоцільнішим вважаю спілкування зі споживачами, впровадження більш зручних систем розрахунків за наші послуги. Ще на посаді комерційного директора налагодив співпрацю з багатьма банками і досі вважаю, що людина повинна мати можливість розрахуватись за електроенергію будь-де. Чи то через I-Box, чи то через інтернет-банкінг, навіть через web-money ми вже зробили можливість приймати платежі. Наші айтішники отримують завдання розвивати цей напрямок і надалі.
- Але ж людям потрібно ще розказувати про зручність таких розрахунків?
- Що ми й робимо. Зрозуміло, що в селах, наприклад, це нині не надто актуально. Але якщо цього не розвивати, то воно й не розвинеться ніколи само. Тому й готові до роз\'яснень будь-яких складних питань, які у людей тільки можуть виникнути. Реагуємо на всі скарги та зауваження так швидко як тільки можемо.
Досьє "Міста"
Андрій Поліщук народився у 1978 році.
Одружений. Виховує двох доньок.
Закінчив Вінницький державний технічний університет за спеціальністю "Електричні станції". Також має другу вищу освіту - економічну, за спеціальністю "Облік та аудит". Закінчив Одеський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України та отримав кваліфікацію магістра державного управління. Кандидат технічних наук зі спеціальності "Електричні станції, мережі та системи".
11 вересня 2014 року призначений генеральним директором ПАТ "Вінницяобленерго". До обрання гендиректором Андрій Поліщук обіймав посаду комерційного директора цього ж Товариства.