Дмитро Посипанко у Вінниці розповів про якісну підготовку професійних державних службовців

Про якісну підготовку професійних державних службовців як одну із запорук ефективного впровадження реформ в Україні йшлося під час чергового зібрання в рамках Польсько-української дискусійної платформи.

Гостем і головним промовцем цього разу був львів’янин Дмитро Посипанко - випускник стипендіальної програми ім. Кіркланда.

Дмитро Посипанко - директор департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Львівської обласної державної адміністрації. Випускник Львівського національного університету ім. І. Франка, Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. Протягом 2009-2010 років здобував післядипломну освіту за стипендіальною програмою ім. Лейна Кіркланда у Республіці Польща - навчався у Національній школі публічної адміністрації (Krajowa Szkoła Administracji Publicznej) у Варшаві за спеціальністю «публічна адміністрація».

На початку заходу вступне слово сказав співзасновник дискусійної платформи та модератор дискусії Олег Левченко (виконавчий директор ГО «Подільська агенція регіонального розвитку»), який навів, зокрема, слова архітектора польських реформ Лешека Бальцеровича щодо України: «Або ви реформуєтесь, або ви зникнете як держава». Тому, за словами О. Левченка, і запрошуються до розмови люди, які на практиці переймали досвід у Польщі й тепер можуть з користю передати його співвітчизникам. Так, на черговому засіданні учасники вирішили спробувати з’ясувати, в чому ж різниця між українським і польським способом підготовки кадрів для державної служби і як польський досвід реформування системи держуправління може стати у пригоді Україні.

Також учасників дискусії привітав віце-консул Генерального Консульства Республіки Польща у Вінниці Войцех Мрозовський, який зазначив, що стипендіальні програми для навчання в Польщі корисні та актуальні не лише для представників культури чи громадських організацій, а й для управлінців, чиновників, які згодом можуть ефективно працювати в Україні.

Дмитро Посипанко почав свій виступ з констатації: в Україні 24 роки не було чіткої державної політики – ні інформаційної, ні з підготовки держслужбовців. Держслужбовці сприймались переважно лише як адмінресурс, який можна використати перед виборами чи на виборах…

Обмінявшись думками, учасники дійшли висновку, що системи підготовки кадрів держслужбовців в Україні та Польщі докорінно відрізняються.

- При польській Крайовій школі адміністрації публічної, де я навчався, нема такого поняття, як заочне навчання, - розповів Дмитро Посипанко. – У них цей заклад не має своїх філіалів по різних містах. У нас же Академія державного управління має філії у Львові, Дніпропетровську, Харкові й Одесі. В Польщі є два набори на рік – весняний і осінній. Вони на кожен раз набирають близько 30 осіб. Тобто за рік поляки випускають максимум 60 нових дипломованих державних службовців. Слуг народу, як у них кажуть, а у нас наразі це не так… А в Україні, якщо не помиляюсь, на заочній формі тільки у Львівському регіональному інституті навчається близько 100 чоловік. А ще плюс стаціонарна форма, а ще введена якась нова спеціалізація, де за скороченою програмою фахівців за рік готують…

Фактично система підготовки у нас – це конвеєр з видачі дипломів магістрів державного управління чи державної служби. У Польщі цей диплом треба заслужити. Там цих півтора року – це реальне навчання, яке тісно пов’язане з практикою. Навчання в нашій Академії управління – це, як на мене, теорія, яка нічого спільного з практикою не має, на жаль. За півтора року навчання в українській Академії (я закінчував стаціонар) для слухачів не було організовано жодної зустрічі ні з головою адміністрації, ні з міністром чи урядовцем. Фактично був набір якихось теоретичних завдань. Особливо мене «вбивав» такий предмет як статистика, коли на дошці малювали якісь формули, і ми їх мали вивчити напам’ять, щоб потім невідомо де і коли реалізовувати. Коли я говорив, що є спеціальні програми, які можуть це підрахувати, то казали, що я неправильний слухач…

За словами Д. Посипанка, в Україні навчання держслужбовців наразі мало пов’язане з майбутньою реальною роботою. Також кардинально відрізняється підбір навчальних предметів.

- У Національній школі публічної адміністрації у Варшаві слухачів вчать міжнародних відносин, вчать правильної протокольної поведінки під час обіду, у них є практичні заняття зі столовим приладдям, як правильно сідати, коли можна вставати… У нас же цього всього під час навчального процесу навіть не можна уявити… І, звісно, в Польщі їх вчать аналізувати, приймати рішення, брати на себе відповідальність, генерувати і впроваджувати ідеї…

Йшлося під час дискусії також про важливий і «антикорупційний» матеріальний стимул (в Україні ставка держслужбовця найнижчого рангу - головного спеціаліста - нижча, ніж мінімальна зарплата), і про стимул перспективи кар’єрного росту… Про важливість не лише впровадження реформ «згори», а й про те, що кожен член суспільства має почати реформу з самого себе, насамперед змінивши своє ставлення до корупції.

- До всіх реформ треба йти маленькими кроками і починати з себе, - резюмував Дмитро Посипанко.