Згідно з опитуванням, проведеним у грудні 2014 року на замовлення Центру політико-правових реформ, необхідність проведення судової реформи в Україні підтримує більшість українських громадян, при цьому 46% вважають, що ця реформа є одним із нагальних завдань влади. 51% опитаних мешканців Центрального регіону, в тому числі і Вінницької області, переконані, що системі правосуддя дійсно потрібні радикальні зміни. Мешканці центральної частини України впевнені у високому рівні корупції серед суддів (78%), впливу олігархів (36%) і політиків (34%).
Минулого тижня Президент Петро Порошенко підписав Закон «Про забезпечення права на справедливий суд». Цей документ є лише першим кроком у реформуванні судової системи України. «Головне завдання реформи – забезпечити право кожного громадянина на справедливий суд. Не потрібно мати ілюзій, що з набранням чинності цим законом усі суди відразу стануть справедливими, але на певний прогрес потрібно сподіватися. Закон створив можливості для оновлення суддівського корпусу. Але важливо, щоб на звільнені місця прийшли судді, спроможні ухвалювати справедливі та неупереджені рішення, незалежно від будь-яких протиправних впливів», – переконаний заступник голови правління Центру політико-правових реформ, експерт Реанімаційного пакету реформ Роман Куйбіда.
На жаль, із документу не вдалося прибрати головний його недолік – можливість політичного впливу на кар’єру суддів. За Президентом і надалі збережено сумнівні з точки зору Конституції і європейських стандартів повноваження – переводити суддів та ліквідовувати суди, приводити суддів до присяги. Крім того, Президент матиме додаткові повноваження, яких досі в нього не було – він підписуватиме посвідчення головам судів і їхнім заступникам. Повноваження переводити суддів зберегли і народні депутати. Все це, на думку експертів РПР, може негативно позначитись на оздоровленні судової системи, яка залишатиметься під контролем політичних органів. Це може призвести тільки до зміни суддів, але не принципів роботи самої системи, що склалася на сьогодні. Для радикальної реформи потрібні глобальніші перетворення, аж через унесення змін до Конституції.
Разом із тим, закон передбачив запровадження конкурсного відбору на всі суддівські посади. Непрозора процедура призначення і кар’єри суддів, яка існувала до сьогодні, залишала місце для корупційних і політичних впливів. Саме ухвалення замовних рішень, на думку третини опитаних у Центральному регіоні, в тому числі і Вінницькій області, є причиною низької довіри громадськості до суду в Україні.
Після того, як новий закон вступить у силу, всі судді повинні будуть пройти переатестацію (тестування і співбесіду). Крім цього, на кожного суддю буде складено досьє, яке міститиме дані про кількість прийнятих ним рішень, кількість скасованих рішень, його загальне навантаження, інформацію про відповідність стилю життя легальним доходам тощо. Четверта частина опитаних мешканців Центрального регіону, в тому числі і Вінницької області, не проти, аби перевірку судді проходили ще й на детекторі брехні.
«Аби система оцінювання служителів Феміди не допускала політичних чи корупційних впливів на результати, важливо не стояти осторонь цього процесу представникам громадськості та ЗМІ, які матимуть можливість слідкувати за перебігом кваліфікаційного оцінювання. Тож відповідальність за успішність судової реформи несуть не лише Президент, законодавець і судді, а й громадянське суспільство, від активності якого залежить формування порядку денного судової реформи і суспільний контроль за перетвореннями», – розповів Роман Куйбіда.
Відтепер для суддів, які безвідповідально ставляться до своїх обов’язків і допускають свавілля, можуть бути застосовані нові види покарань. Замість двох, як було раніше, новим законом передбачено шість видів дисциплінарних стягнень: попередження, догана, сувора догана, тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя (від місяця і до півроку), переведення судді до суду нижчого рівня та розгляд питання щодо звільнення судді через порушення присяги. Догана та сувора догана позбавляють права на отримання доплат, а тимчасове відсторонення ще й вимагає підтвердження кваліфікації.
Серед нововведень закону – можливість кожного громадянина ознайомлюватися з усіма без винятку судовими рішеннями в єдиному реєстрі. «Раніше Рада суддів могла встановлювати обмеження щодо оприлюднення судових рішень, так, наприклад, як це сталося минулого року у справах про позбавлення водійських прав автомайданівців або арешти громадських активістів. Але від сьогодні жодних винятків бути не може. Крім того, публікуватимуться в реєстрі і окремі думки суддів, які можуть бути висловлені під час колегіального розгляду справи», – пояснив експерт РПР Роман Куйбіда. До того ж, громадяни зможуть без попередніх дозволів і клопотань проводити відеозапис під час будь-якого засідання суду.
Серед наступних кроків у рамках реформи – зміни до процесуального законодавства, які спростять саму процедуру судового процесу та наблизять її до реальних вимог звичайного громадянина. Сьогодні, наприклад, суд може відмовити у позові тому, хто звернувся «не за адресою». Тож експерти пропонують зобов’язати суд приймати всі заяви, незалежно від помилок у визначенні підсудності, а за необхідності – самостійно перенаправляти їх до належного суду. «Відповідальність за правильне визначення юрисдикції повинен нести суддя, до якого потрапила справа, а не громадянин, який звернувся до суду», – наголошують у РПР.
Також експерти наполягають на запровадженні в Україні електронного судочинства – тобто створення можливостей комунікувати з судом за допомогою сучасних інформаційних технологій.