Вінницький дослідник встановив особу солдата Другої світової, який 70 років вважався зниклим безвісти

Володимир Линник, який 70 років рахувався безвісти зниклим на війні, 20 травня був похований на Київщині. Його останки рідним передав колишній міліціонер з Оратівщини. Пенсіонер відновив зміст записки, знайденої у капсулі серед останків, встановив особу загиблого та знайшов його рідних.

На початку травня до міліції надійшло повідомлення від будівельників про те, що під час проведення земляних робіт на території приватного господарства вони виявили рештки людських кісток, ебонітову капсулу та ґудзики. Усе вказувало на те, що це останки солдата.

Щоб з’ясувати, хто цей загиблий солдат, місцева рада та міліція звернулась за допомогою, до колишнього дільничного Олександра Ханоса. Майор міліції у відставці знається на артефактах, пов’язаних з Другою світовою війною. Раніше він знайшов та повернув рідним рештки двох солдат з Білорусії та Росії, які загинули у боях в Оратівському районі.

Майже два тижні знадобились Олександру Ханосу, щоб з’ясувати, хто цей загиблий та знайти його рідних. У знайденій ебонітовій капсулі колишній міліціонер знайшов папірець. Обробивши його спеціальним розчином, відтворив зміст: «Отцу писать Киевская область г. Ржищев ул. Парижской комуны Дом №2 Линник Василий …».

Олександр Ханос з архівів встановив, що загиблий солдат – лейтенант політрук Линник Володимир Васильович, 1920 року народження. Проживав у м. Ржищів на Дніпрі. Служив у 192 гірськострілецькій дивізії. До цього часу він вважався безвісти зниклим.

Дослідник-аматор Другої світової з’ясував, за яких обставин загинув лейтенант Линник. 22 липня 1941 році, коли територія Оратівщини була підконтрольна німецьким військам, 192 дивізія без артпідготовки атакувала ворога. В ході цього бою дивізія захопила 500 полонених, 200 машин та 170 мотоциклів. За це командуючий військами Південно-Західного фронту особовому складу дивізії оголосив подяку. Містечко було відбито. В ніч на 1 серпня 15 танків противника з мотопіхотою здійснили наліт. Дивізія опинилась в повному оточенні.

Встановивши особу загиблого солдата, колишній міліціонер, зайнявся пошуком його рідних. Виявилося, що у Ржищеві живе сестра Володимира Линника – Слободянюк Ганна Василівна. Жінці 77 років. Брата вона не пам’ятає, адже була трирічною дитиною, коли він пішов на фронт. Знає, що він працював вчителем, потім служив у армії. Був одружений. Перед війною у нього народився син Артур.

20 травня останки Володимира Васильовича Линника поховали у братській могилі загиблим воїнам в місті Ржищеві. На поховання прийшли більше сотні місцевих жителів та громада Оратівщини. Приїхали племінниці та рідні з різних куточків країни. Вони привезли фронтові фотокартки, які збереглися у їхніх родинах. Обличчя одного військового співпало на усіх фотографіях – Володимира Линника.