Вінничанка Ольга Амрай, поїхавши одного разу навідати маму, яка жила у Англії, залишилася там на довгих вісім років. За тисячі кілометрів від рідної Вінниці вона зустріла свого чоловіка, а згодом у їхній родині з'явився синочок. Утім минулого року Ольга вирішила повернутися до Вінниці. Тут планує жити і працювати далі. Твердо вірить, що ситуація у країні поліпшиться, а децентралізація, про яку так багато говорять, дасть новий ковток життя українцям, зокрема далеким вимираючим селам. Як тендітній білявці вдалося відкрити власний будівельний бізнес у Англії, як жилося у європейській країні - Ольга Амрай розповіла "Місту".
- Усі ті події, які відбувалися у нашій країні, змусили мене повернутися до Вінниці. Коли ти дивишся по телевізору у Англії про ті події, що відбуваються у Україні, то просто душа розривається. А телевізійники вибирали чомусь найбільш негативні моменти, від яких ставало моторошно. У мене як патріотки просто серце криком кричало. І одного дня я із валізою приїхала до Вінниці. А згодом переїхали усією родиною. Про це не шкодую.
- Україні обіцяють децентралізацію влади. Що таке децентралізація у Англії?
- В Англії децентралізація - це норма життя. У нас багато хто не розуміє, що ж це таке. Я завжди намагаюся пояснити, що це таке, простими словами - як для дітей шкільного віку. Допустимо, що є дві категорії сім'ї. Одна заробляє гроші, і вони усі у мами. Коли дитина до неї підходить і просить дати гроші на кишенькові витрати, мама каже: не час, потерпи. У кожного є своя кімната, і зазвичай там прибирає мама, бо за неї немає конкретної відповідальної людини. А у другій сім'ї є чіткий розподіл - у тебе своя кімната, і ти маєш її прибрати. Кожен відповідальний за своє. І у кожного є свій бюджет на якісь маленькі потреби, а якщо ти його витратив за кілька днів, то це тільки твої проблеми.
А тепер візьмемо цей шаблон і перенесемо на нашу державну структуру. І побачимо, що перший шаблон - це там, де зараз живемо ми, де села виживають і вимирають, а молоде покоління думає, як звідти втекти. Якщо вони будуть знати, що у них свій бюджет, нехай маленький, і у них ці "кишенькові витрати" не забирають, а ще й показують, як можна заробити, то села самі можуть вижити. І при цьому вони не просто виживатимуть, а гарно розвиватимуться. У цьому й полягає суть децентралізації: нам потрібно дати можливість створити хорошу державу, де кожен буде відповідальний за свій певний сектор. Можете допомогти, то допоможіть, не можете - то хоча б не заважайте.
- За останній час у Україні сильно виросли ціни на комунальні послуги, як із ними у Англії?
- На оплату комунальних послуги іде чимала сума із сімейного бюджету, і ціни там вищі, ніж у Україні. Минулого року до мене звернувся знайомий вінничанин ледь не зі сльозами на очах - йому прийшла повістка у суд, бо він чотири місяці не оплачував комунальні послуги. Бідкався, що його не хочуть зрозуміти, що не має чим платити, бо роботи не має… Починає давити на жалість. У Європі я такого не зустрічала. Якщо тут лише через чотири місяці прийшла повістка у суд, то у Європі сповіщення прийшло б на наступний день несплати. А через місяць була б і повістка у суд. Якщо ти один день не оплатив оренду житла, то відразу отримуєш штраф і суд. А далі блокують усі карткові рахунки, відповідно не можеш отримувати заробітну плату на роботі, і у тебе вже погана банківська історія. Там настільки злагоджена система, що ти маєш хоч якось вижити і взагалі про несплату і про особисте людське ставлення до проблеми немає й мови. Є система, і все, якщо штраф - ти маєш його сплатити.
- А яка середня заробітна плата?
- Середня зарплата у Англії - це десь 2000 фунтів. Якщо перевести у гривні, то сума виходить "вау", як для українців - десь 60 тисяч гривень. Для нас це космічна сума, і здавалось би, що такої суми має вистачити. Утім подивімося, скільки коштує хоча б оренда житла. 90% людей житло знімають, 5% беруть кредити, аби купити житло. Оплачувати треба день у день, не оплатили кредит - ви опиняєтеся на вулиці. Оренда житла коштує 1500 фунтів. Транспорт у тиждень обходиться приблизно 40 фунтів, купують проїзний на тиждень. Парковка автомобілів - десь 2 фунти на годину.
Чи готові наші люди платити такі гроші? Це питання. Одного разу прийшла забирати із парковки автомобіль на 5 хвилин пізніше, і це мені обійшлося у 300 фунтів. Ціни на харчування приблизно однакові.
- На соціальні виплати прожити за кордоном можна?
- Із голоду померти у Великобританії не дадуть. Але по правді - за їхніми мірками пенсіонери там теж виживають. Гроші, які дають на дитину, теж не такі уже й великі - їх вистачить лише на сухе молоко. Там дуже дорого жити. Якщо англійцеві не вистачає грошей, він візьме собі ще одну додаткову роботу, можливо, соціальні виплати. Але вище своєї голови стрибати не буде.
- Якщо англійцю потрібно взяти якусь довідку, куди потрібно звертатися?
- Там налагоджена система переписування. Є сайт, скажімо, міської ради, ви туди заходите і відсилаєте електронного листа. Відповіді ж можна чекати місяці. Тому мені подобається наш прозорий офіс, де можна вирішити питання за лічені хвилини. Прийшла, записалася у чергу, оплатила все у касі - і проблема розв’язана.
- У вас маленька дитина. Ви уже встигли порівняти, де краща система дошкільної освіти?
- Українська освіта - найкраща. У мене дитина у Лондоні ходила у школу за 50 фунтів на день. А тут за ці ж гроші син ходить у садочок цілий місяць. Там ми відвідували заклад із 9.00 до 15.00, денного сну у них не було, навіть поняття такого не було. Їжу ми носили у спеціальних боксах, і їм там лише розігрівали. Якщо не хоче їсти, то ніхто його й не заставляв, так цілий день голодний і ходитиме. У нас і їсти дають, вдень спати покладуть, діти доглянуті і навіть на прогулянку їх зводять кудись за межі садочка.
- Ім'я сина досить незвичне - Принц. Чому так назвали?
- Для українців - так, незвичне, але у Великобританії це ім'я є у книзі імен, хоч і не надто поширене. У дитячому садочку діти спочатку дивувалися. Питалися, чи мама королева і чи живемо у замку. Але із часом звикли. Навіть одна дівчинка, яка закохана у сина, каже, що виросте і вийде за Принца заміж, стане принцесою. Ім'я народилося у Вінниці. У мене чоловік колись у місті познайомився із іноземцем і запитав, як його звати. Той сказав, що Принц. Тепер у нас є свій Принц Амрай.
- А як у Англії із медичним обслуговуванням?
- В Англії нам два роки не могли виявити у дитини дерматит. У Вінниці відразу сказали, що це є. Там безплатна медицина, немає поняття платної медицини, але якщо ви заробляєте багато, то із вас братимуть гроші. У чоловіка якось заболіла спина, він прийшов у лікарню, де йому сказали чекати, коли прийде направлення на МРТ. За цей час ми уже встигли приїхати у Україну і полікувати спину. І лише через вісім місяців нам прийшло повідомлення, що через два місяці приходьте на МРТ.
У мене така ж ситуація була, коли потрібно було лікувати коліно. Два місяці чекала запрошення на огляд, і МРТ мені спочатку теж не зробили. Приїхала сюди, за один день пішла до лікаря, все подивилися і сказали, як лікувати. Англійська медицина, можливо, і хороша, саме у тому плані, що вони постійно проводять досліди над населенням. Вони постійно виробляють якісь нові продукти. У них все лікується парацетамолом, якщо не допомагає, то приписують якийсь там один-єдиний антибіотик. Єдине, що хороше я б взяла у них і внесла б у нашу систему, це те що там люди привчені вчасно приходити на діагностику. Там жінкам після 25 років приходить кожні 2-3 роки лист, що потрібно пройти обстеження грудей. Це ж не завдання депутата, прем'єр-міністра чи президента, це ставлення самих людей до свого особистого здоров'я. Хочеться якось пояснити, що до стоматолога варто йти тоді, як тільки починає боліти, а не тоді, коли піврота уже немає.
- Як вдалося започаткувати власний будівельний бізнес у Англії?
- Коли була у декретній відпустці, ніби було й комфортно, але із їхніми розцінками не дуже так-то й комфортно, хотілося чимось займатися. Якщо йти на стабільну роботу, доведеться менше часу приділяти дитині. Я спочатку про будівництво навіть не думала, бо як це я і будівництво. А коли почала проходити тренінги Роберта Кіосакі, (Авт. - Р.Кіосакі - інвестор, бізнесмен, письменник і автор бізнес-гри "Грошовий потік"), він пояснив, як можна не вкладати гроші і відкрити бізнес. Я знайшла людей, які хотіли, щоб їм побудували будинок, і знайшла хороших будівельників. Таким чином організували фірму, стала посередником між тими і іншими. Тепер раз на півроку їжджу у Англію.
- Тепер у Вінниці також є приватним підприємцем. Де важче вести бізнес?
- Там у приватного підприємця податок складає близько 40% доходу. І люди живуть, і будують бізнес, все офіційно через банківські рахунки - і ти нічого не приховаєш. В Україні все-таки простіше вести бізнес, і податки менші. Я податки плачу і в Україні, і в Англії. Дехто каже: а для чого платити. А як же по-іншому? Якщо ми не будемо платити, то будуть пусті дитячі садочки, доріг не буде і держслужбовці без заробітної плати, а хіба до цього ми йдемо? Як на мене, то варто заплатити у казну і контролювати, куди витрачаються ці гроші.
- Як бізнес-тренер порадьте, як навчитися примножувати свої статки?
- Будь-яка економія, це уже один із видів заробітку. Можливо, спочатку підраховувати свої витрати і не викидати гроші на вітер. Варто також розуміти, що бувають зайві витрати на одяг, косметику, цигарки, алкоголь. Розписавши свої витрати на аркуші паперу, ви побачите, що потрібно, а від чого можна відмовитися. Окрім того, слід завжди прагнути більшого, примушувати гроші працювати на вас, а не жити від зарплати до зарплати.
- Як гадаєте, чи готові ми до Європи?
- Я шаленію від Вінниці. Місто європейським уже зробили, а тепер залишилося тільки привити вінничанам європейську культуру. Мені здається, що наші люди ще не готові до Європи. Українці - особлива нація: творча, креативна, трудоголіки. Нам ліпше взяти із Європи найкраще, але утримати наші українські акценти. Краще із Європою співпрацювати, але вирощувати свою культуру. Будьмо українцями, а не копіювати когось.