Як утеплюють радянські хрущовки у Варшаві (інфографіка)

Реформа: польський житлофонд готується до другої хвилі капремонтів

В ЄС не перший рік стурбовані проблемами енергоефективності: будинки споживають менше енергії, авто стають екологічними, люди переходять на використання енергії вітру і сонця. І хоча такі реформи можуть тривати десятиліттями, а обходяться в мільярди євро - ці процеси все ж дають результат. Так, у Польщі питаннями термомодернізації зайнялися в 90-ті, а сьогодні, за оцінками експертів, 30-50% житлофонду країни, - це 5,5 приватних і 1 млн багатоквартирних будинків, - утеплені. Ми вивчали, як Варшава дає нове життя радянським хрущовкам.

Хрущовки: другий шанс

Житловий фонд у Варшаві - досить давні і зношені, відзначають експерти, адже левову частку багатоповерхівок складають хрущовки, які масово будувалися в столиці Польщі ще в 1970-х роках. З урахуванням того, що таке житло можна експлуатувати близько 60 років, логічно, що рано чи пізно воно потребує капітального ремонту. А оскільки саме під час ремонту варто займатися питаннями енергоефективності, немає нічого дивного, що в Польщі проблемами термомодернізації житла почали активно займатися в 90-тих. "За цей час домогосподарства Польщі знизили споживання енергії на 30-40%, хоча в ЄС ця цифра в середньому становить лише 13%", - пояснює старший партнер European Climate Foudation Антоні Белевич. За його словами, прогрес став можливим завдяки капремонту та утепленню старого житла, адже це підвищує енергоефективність. "Але потрібно вирішувати питання про перехід на централізоване опалення, адже це екологічно. Або, як мінімум, проводити заміну старих вугільних печей, яких у Польщі до цих використовується багато, на сучасні котли. Це тверде паливо не просто забруднює навколишнє середовище, але створює настільки щільний смог, що, приміром, у Кракові люди не повинні б виходити на вулицю одну третину зими, аби не дихати димом", - уточнює Белевич.

Оптимально, якщо власники будинків з вугільними печами, де немає можливості провести централізоване опалення, будуть переходити хоча б на обігрів газом або біопаливом. "Так, будь-які проекти з термомодернізації недешеві (капремонт п'ятиповерхівки з енергоефективними технологіями стартує від $ 1 млн. - Авт.). Але їх активно підтримують європейські фонди і держава через програми кредитування. Тому фізичні особи можуть розраховувати на компенсацію в межах 30-50%. Цим активно, користуються польські ОСББ", - говорить Антоні Белевич.

Утеплюємося за нормами

Польська влада велику увагу приділяє реформі енергоефективності: крім розробки та прийняття найрізноманітніших спецзаконів, що відповідають європейським страндартам, в країні постійно удосконалюються нормативи, в рамках яких можна будувати нове житло або ремонтувати вже наявне. Як роз'яснює радник правління Польського Нацагентства з енергоефективності Аркадіуш Венглаж, перші нормативи за розмірами стін, дахів і вікон були впроваджені ще в 1950-х, і з роками коефіцієнти за технічними характеристиками будинків повинні постійно знижуватися, щоб відповідати графіку реалізації реформи. І, що цікаво, ці нормативи будуть удосконалюватися і далі. Так, згідно з даними Управління інфраструктури Варшави, якщо в 2014 році норми споживання в будинках складали 169 кВт-год на кв. м на рік, то вже в 2017-му ці показники повинні знизитися до 60 кВт-год, а в 2019-му - аж до 45 кВт-ч. "Знижувати споживання можливо різними способами, наприклад, використовуючи установки з когенерації, які виробляють і тепло, і електрику. Крім того, компанії випускають все більш досконалі пластикові вікна: вже сьогодні є можливість можна двокамерні склопакети замінювати трикамерними. Також можна наклеїти на вікно тонку прозору плівку або фольгу, яка влітку відбиває сонячне проміння, а взимку зберігає тепло в будинку", - пояснює Венглаж. За його словами, удосконалення енергоефективних норм приводить до розуміння того, що багато хрущовок, які проходили термомодернізацію в 90-х, доведеться знову капітально ремонтувати: "У найближчі роки буде знову проводитися аналіз хрущовок. І якщо якісь з них будуть серйозно відставати від нинішніх норм енергоефективності, їх треба буде оновлювати".

Дому потрібен енергосертіфікат

За словами експертів, недоцільно проводити термомодернізацію житла, якщо будинок не пройшов енергоаудит. Йдеться про вивчення технічних характеристик будинку, аналізу обсягів енергоспоживання і можливостей його зниження. Цю роботу енергоаудитори проводять тотально: починаючи від опитування мешканців і вивчення проектної документації і закінчуючи дослідженнями втрат тепла в системах водопостачання, каналізації та опалення. "У Польщі енергоаудит багатоквартирного будинку коштує близько 2-3 тис. злотих (12-18 тис. грн) і за термінами може зайняти близько півроку. Швидкість проведення такого аудиту залежить від того, наскільки багато данних по цьому будинку є в наявності компанії-енергоаудитора. Умовно, якщо будинок старий, то потрібно вивчити його проект за яким він будувався. Крім того, бажано, щоб співвласники будинку надали сумарні споживання енергії (тепла, електрики і т. д.) за кілька попередніх років. Це потрібно, щоб оцінити обсяги нинішнього споживання і можливості його зниження. Не завадять також дані щодо попередніх ремонтних робіт в будинку. І якщо якихось даних по аналізованому дому немає, енегоаудітор повинен сам провести розрахунки", - зазначає Аркадіуш Венглаж.

За його словами, сьогодні в Польщі працює близько 500 тлумачних енергоаудиторів - цього достатньо, щоб провести аналіз будинку в потрібний момент: "За підсумками аудиту та після проведення термомодернізації будинку можна отримати енергосертіфікат. Це свого роду паспорт, де вказані технічні характеристики будинку. В принципі, наявність такого сертифікату необов'язкова, якщо людина будує будинок для своїх потреб. Але якщо будинок, квартира чи офіс виставляються на продаж або здаються в оренду, то наявність сертифікату обов'язковий документ".

Оновлюємо транспорт і дороги

Тим часом в Управлінні інфраструктури Варшави відзначають, що в найближчі роки ключовим завданням у реформі енергоефективності буде досягнення показника 20-20-20. Тобто до 2020-го поляки хочуть збільшити на 20% використання поновлюваних джерел енергії, знизити на 20% викиди шкідливих речовин у повітря, а ще на 20% - зменшити споживання енергії. "Це означає, що якщо в 2007 році вся столиця споживала 28400000 мегават на рік, то в 2020-му місто має знизити ці витрати до 22700000 мегават", - уточнює директор Управління інфраструктури Варшави Лешек Дрогош. Але при цьому не факт, що реформа енергоефективності житлофонду польської столиці обмежиться 2020 роком, адже планів з термомодернізації вистачить і на 30-40-ві роки. В принципі, ці процеси йшли б швидше, якби на все "забаганки" були гроші, визнають поляки. Так, на думку експертів, до кінця 2020 року на термомодернізацію житлофонду Варшави буде витрачено 5-7 млрд євро, а за фактом потрібно близько 150 млрд.

У Варшаві ОСББ будують нові будинки

Поляки давно переконалися в тому, що управляти житлофондом ефективніше шляхом створення ОСББ, ніж обслуговуватися за допомогою звичних ЖЕКів. Це підтверджує діяльність одного з найстаріших такого роду об'єднань - "Прага" (див. Інфографіку). "Ми працюємо на підставі плану п'ятирічки: розраховуємо, де потрібно відремонтувати дах, замінити труби, утеплити стіну. Але плани можуть коригуватися - для цього раз на рік проводяться спільні збори, і представники будинків ще напередодні можуть уточнювати свої поправки до плану", - розповів президент будівельного кооперативу "Прага" Анджей Пулрольничак. За його словами, величезним домогосподарством ОСББ управляє самостійно: це прибирання територій, ведення бухгалтерії і навіть інвестиційна діяльність. В "Празі" є ресурси на ці цілі. "Гроші мешканців, які надходять на рахунки ОСББ у вигляді оплати ЖКГ, акумулюються в ремонтному фонді. Щорічно це близько 33 млн злотих (198 млн грн). Приблизно 50% бюджету ми як девелопери направляємо на будівництво, і щороку вводимо в експлуатацію дві багатоповерхівки. Квартири продаються на ринку, а прибуток спрямовується в ремонтний фонд, і йде на потреби ОСББ", - говорить Пулрольничак. Тарифи, за його словами, переглядаються раз на рік з урахуванням споживання: "Якщо хтось спожив більше, йому доводиться доплачувати. А тим, хто переплатив гроші за ЖКП, різниця враховується в наступному році". Але є люди, які не можуть платити повну "комуналку" - таких в ОСББ "Прага" близько 10-15%. "Цим людям невеликі субсидії дає держава. Але якщо і в цьому випадку люди мають борги по "комуналці", то після трьох місяців повідомлень ОСББ може подати позов до суду, і на підставі його рішення мешканець може бути виселений", - відзначає Пулрольничак. Але такі історії рідкісні: люди намагаються домовитися про реструктуризацію боргів або відпрацювати їх, наприклад, в якості двірників.

Але якщо великі ОСББ обслуговують свої домоволодіння самостійно, то невеликі об'єднання на 2-3 будинки наймають керуючі компанії. "Так чинять члени ОСББ, де немає досвіду хазяйнування. Вони наймають сервісну компанію, яка займеться адмініструванням, бухгалтерією, наймом двірників та прибиральників. У Варшаві подібні послуги надають близько тисячі компаній", - говорить директор компанії з управління власністю Gryf Марія Лемешек.