«Необхідно бути не лише спортсменом, а також педагогом, психологом і товаришем для дітей», - тренер з хокею на траві Віталій Бондарчук

Тиждень тому ми розповіли історію вінничанки Каті Орлової, яка настільки захопилась мистецтвом тату, що зуміла зробити це своєю професією. Сьогодні мова піде про спорт, зокрема про особливості підготовки юних вінницьких хокеїстів на траві. Нещодавно наші земляки зуміли вибороти перемогу в Міжнародному турнірі з хокею на траві в приміщеннях пам’яті А.Філіменовіце, який відбувався у Польщі. Ми поспілкувалися з тренером команди Віталієм Бондарчуком, щоб дізнатися про особливості роботи зі спортивною молоддю, складнощі професії та плани на майбутнє.

- Як і коли ти почав займатися хокеєм?

- Зацікавився цим видом спорту ще в першому класі, коли наш покійний тренер Олександр Рева прийшов у школу з оголошенням про набір у групу з хокею на траві.

- Які досягнення ти вважаєш найбільш результативними у спорті?

- Напевно, це був чемпіонат Європи серед молоді до 18 років у 2007 році, який проходив у м. Афіни. Тоді я забив вирішальний гол у фіналі і привів свою команду до перемоги! Це стало стимулом, щоб продовжувати займатись хокеєм і надалі пов'язати своє життя зі спортивною діяльністю.

- Хто для тебе прикладом у хокеї ?

- Для мене прикладом завжди був і залишається мій перший тренер (нині покійний) Олександр Іванович Рева. Він дійсно Людина з великої літери, педагог, спортсмен, організатор, і завжди був для нас всіх взірцем. Саме завдяки йому я і продовжую цю справу. Також варто подякувати тренеру Віктору Митрофановичу Костюкевичу, під його чуйним керівництвом я розпочав спортивну діяльність на вищому рівні!

- Коли почав сам тренувати юних спортсменів? 

- Ще у 2012 році, коли я навчався у ВУЗі, мені запропонували працювати тренером з хокею на траві у рідній калинівський ДЮСШ «Авангард».

- Що найскладніше в роботі з молоддю?

- Працювати з сучасною молоддю не просто, адже необхідно бути не лише спортсменом, а також і педагогом, і психологом, і товаришем.  Вкотре переконався, що багато залежить від батьків, від того наскільки вони стимулюють та цікавляться своїм чадом, тому намагаюсь якнайчастіше з ними спілкуватись.

- Як ти стимулюєш своїх вихованців?

- Дітей потрібно хвалити, але разом з тим зацікавлювати, показувати перспективи гри в хокей на траві. Я постійно їм нагадую про те, що саме вони мають можливість захищати честь нашої держави на міжнародній арені! Важливим стимулом було б матеріальне забезпечення, але на даний час такої можливості немає.

- Якими були найбільші досягнення з командою?

- Мої вихованці є багаторазовими чемпіонами України з хокею на траві та хокею в приміщеннях, а також здобували перемоги на змаганнях міжнародного рівня!

- Які цілі ставите на найближчий рік?

- Задумів постійно багато! Хотілось би й надалі підтримувати наш рівень, пропагувати цей маловідомий вид спорту, але для цього потрібна спортивна база, матеріальне забезпечення. Також сподіваємося, що калинівська школа отримає сучасний стадіон для проведення тренувань та змагань з хокею на траві.