Про незабутню архітектуру, комфорт та чіткість у всьому, а також відмінну живу мову німців розповіла Альона Антонюк

Минулого тижня у рубриці про вінничан, які перебувають за кордоном або полюбляють подорожувати, ми висвітлювали розповідь заробітчанки Ольги Чугунової. Сьогодні розповідь піде про особливості перебування в Німеччині. Погодилася розповісти про свій досвід Альона Антонюк.

- Як ви вирішили поїхати у подорож? Чи знали заздалегідь де побуваєте?

- Моя розповідь про Німеччину тісно пов’язана з програмою Au Pair. Мова йде про культурний обмін, суть якого полягає у догляді за дітьми, але натомість сім’я забезпечує житлом, харчуванням, навчанням та кишеньковими грошима. При гармонійному збігу обставин можна стати не так старшою сестрою для дітей, як загалом, частиною нової для вас сім’ї. Програма не настільки проста, як її описують, про всі нюанси можна говорити не одну годину, але я задоволена цим досвідом. Саме тоді у мене і випав шанс трохи поїздити не лише по Німеччині. Які саме місця відвідувати вирішувалося по-ходу.

- Які міста вдалося відвідати? Де зупинялися?

- З подругами постійно моніторили вигідні транспортні пропозиції. Подорожували здебільшого автобусами, інколи потягами. Ночували або в дорозі, або безкоштовно у коучсерферів. Переважно то були невеликі поїздки, але вражень вистачало.

Вдалося відвідати Берлін, Кьольн (зокрема відомий кьольнський карнавал), Дрезден, Дюссельдорф, Гамбург, Майнц, Мюнхен, Штутгарт та низку невеликих містечок. Я проживала поруч з Франфуртом-на-Майні, тому там вдалося відвідати багато цікавих подій, які проводяться раз на рік: Ніч музеїв, День танцю та Парад культур. До речі, я була в Німеччині під час Євромайдану, тому бачила як громада українців часто збиралася у центрі міста на підтримку революції. Також ми їздили і у Європа-парк, що розташований у місті Руст (Баден-Вюртембег). Це так би мовити, німецький Діснейленд, який вразить не лише дітей, а й дорослих. Хочеться ще виділити один із наймасштабніших рок-фестивалів – Рок-ам-Рінг. Той драйв, шалену енергетику, високу організацію та хорошу музику я ніколи не забуду. І Metallica… Нам довелося 6 годин простояти на палкому сонці, без води, але заради такого гурту можна і помучитися раз в житті. Адже випадала нагода побачити крутих музикантів з перших рядів та ще отримати від них медіатор.

- Що найбільше здивувало або було незвичним?

- По-перше – це мовний бар’єр! Університетська та жива німецька – це дві різні мови. Спочатку було непросто розбирати слова, тим паче існує багато діалектів, та і далеко не всі німці дотримуються граматичних правил, які ми так штудіюємо. Уявляю, як почувають себе іноземці, які, вивчаючи українську, ламають голови над нашим суржиком. Також там багато приїжджих іноземців: і не лише. Ще важче було зрозуміти не німця, який володіє німецькою гірше, ніж ви. Але було весело. Інколи ми грали гру «знайди німця», адже були оточені ким завгодно, але не дойчами. Думалось: «Ми точно в Німеччині?». Комфорт та чітка організація - це не стереотип, а чистісінька правда! Будь то транспорт, чи концерт, фестиваль – все продумано до деталей, все найкраще для людей. Це приємно вражало!

- Яка німецька їжа і напої сподобалися?

- Кожна федеральна земля має чим похвалитися. Але я би виділила різноманітні ковбаски та сосиски, квашену капусту та, звичайно, пиво. У пекарнях, кондитерських та на ярмарках ви обов’язково побачите брецелі (кренделі) та імбирні пряники (лебкухени), які у мене також одразу асоціюються з Німеччиною. Що ж сподобалося? Всі солодкоїжки мене би підтримали – це випічка та солодощі. Інколи вже балувала себе зайвими калоріями. Загалом ж, мушу визнати, сумувала за українською кухнею, адже багато продуктів мені взагалі не смакували.

- В чому кардинальні відмінності між українцями і німцями?

- Важко сказати, адже люди різні кругом. Я проживала серед досить заможних людей, і хто такий справжній німецький фермер, знаю лише по розповідям. Що подобалося – чіткість, далекоглядність, планування життя, цілеспрямованість, ощадливість. Що лякало – інколи все це доходило до абсурду. Упевнена, що і серед нас є багато людей, які розписують все до хвилини. Коли ж щось йде не по плану, стресу не минути. Так, СТРЕС – слово, яке досить часто чула від німців. Для ділової жінки - це може бути просто прокинутися зранку, зібрати дітей та зібратися самій (того власне сім'ям вигідна допомога оперок, а не просто нянь). Якось я гастфатера (гостьового батька) вітала з Днем народження. «Щастя-здоровля-многая літа» його не вразило, але коли сказала «Und Keinen Stress (і ніякого стресу)», він аж розчулився та обійняв  мене, бо «ох, цей стрес, жити мені не дає». Добавлю ще одну спільну для всіх рису – ввічливість. Хай інколи і  награна, нещира, але посміхатися треба всім.  Ми вже звикли, що в установах на нас можуть виплескувати весь свій негатив, серед німців я такого не зустрічала. Але приховування своїх емоцій і провокує той стрес, мабуть. Окрема категорія цікавих німців – це футбольні вболівальники та відвідувачі рок-фестивалів. Українці спокійніші, чесно. Для мене всі по-своєму круті і десь зі своїми тарганами в голові. І це нормально.

- Можеш для читачів дати пораду, чому варто відвідати Німеччину?

- Заради архітектури, природи, комфорту, чіткості у всьому, політики «для людей» і живої німецької мови, яка насправді дуже гарна та милозвучна, а не така, як з неї знущаються.