Писанкарство було поширеним у багатьох народів світу ще задовго до християнства. Історичні свідчення про писанки датуються ХІІ століттям. Їх знаходили і в захороненнях, і зображеними на фресках. Ще в 3 тисячолітті до н.е. у Іранців була традиція використання крашанок, як подарунку на свята та ритуального елементу. Значення писанок трактується кожною вірою по-своєму. У християнстві вважається, що Діва Марія принесла 12 фарбованих яєць Понтію Пілату, як викуп за сина. Коли він відмовився, вона їх впустила і вони подряпалися дивними візерунками, що трактувалося як хороший знак. У язичництві писанка вважалася магічним елементом, пов’язаним з культом народження. Вінничанка Людмила Поворознюк вивчала особливості писанкарства, і напередодні свят поділилася своїми знаннями з кореспондентом Myvin.

Розкажіть про ідеологічне підґрунтя створення писанок, адже це мистецтво було поширеним у різних куточках світу?

- Взагалі яйце було дуже важливим символом у всіх релігіях і означало життя, оскільки білок трактувався як вода, а жовток – сонце, без чого неможливе життя. Відповідно, нанесення додаткових символів означало підсилення родючості.

Людмила Поворознюк

- Яких особливостей писанкарства дотримувалися наші предки?

- В першу чергу варто зауважити, що яйця мають бути живими! При чому не просто з магазину взяте, а з курника, де є півень. Варене або порожнє яйце, які розписують сьогодні, не мають тієї магічної сили і ним можна лише милуватися. Цікаво, що ці яйця не стухають і зберігаються протягом року без жодних змін, оскільки віск обволікає скоринку і не пропускає повітря та бактерії. Також були спеціальні тарілки для писанок, які ставилися з готовими виробами в піч. Це ще один елемент освячення вогнем, що додавало енергії оберегу. Писанки завжди писалися жінками, оскільки вони відповідають за народження життя. Обов’язково має бути хороший настрій, натхнення та чисті думки. Писанки писалися до Страсної п’ятниці. На столі мала бути велика свічка і в кожної дівчини своя робоча. Також потрібно почистити руки водою та вогнем (провести над свічкою), а потім звернутися до Бога/богів, щоб попросити благословення на створення оберегу. Дуже важливо зазначити, що це річ, яка робиться для когось в подарунок або як оберіг для дому, тобто її потрібно було поставити подалі від чужих очей. Ще писанку важливо ідентифікувати, тобто присвятити тому для кого ти її робив.

«Варене або порожнє яйце-писанка не має магічної сили», - вінничанка Людмила Поворознюк розповіла про особливості створення оберегів

- Які символи найчастіше зустрічаються на писанках?

- Символіка писанок приблизно однакова в усіх народів світу. Хвилька – символ води, хрест – символ сонця, знак безкінечності, дерево життя, сварга теж солярний знак. Якщо брати регіонально, то можна звертати увагу на кольорову гамму та стиль малювання. Наприклад, на півночі України писачки часто використовували  подібні до перевернутих гвіздочків, а в нас на Поділлі – лієчки. Таким чином малюнки в залежності від території відрізняються. По кольоровій гамі зазвичай 3-4 відтінки : жовтий, червоний, синій, зелений і чорний. Вважається, що двокольорові темні писанки створювалися на кладовище, а інші дарувалися рідним, близьким.

«Варене або порожнє яйце-писанка не має магічної сили», - вінничанка Людмила Поворознюк розповіла про особливості створення оберегів

- А де наші предки брали декілька різних кольорів для створення писанок?

- В ХХ столітті з’явилися штучні барвники, а до цього вони заготовлювалися виключно з натуральних інгредієнтів протягом року. Наприклад, для темно-синього і до чорного використовували барвник з бузини, для жовтого та оранжевого – цибулиння, для світло-зеленого – молоді гілочки берези.

Скільки потрібно зберігати писанку?

- Вважається, що їх писали на рік, потім утилізували та робили нові. Найчастіше яйця закопували на городі чи поруч з хлівом. Зараз їх можна просто колекціонувати.



Переглядів: 6661
Поширень: 0