Володимира Козюка знають як художника, фотографа, колекціонера та мецената, але нас зацікавила його любов до подорожей. Про це свідчить велика кількість світлин у соцмережах з різних куточків світу. Почав пан Володимир свої закордонні поїздки з 16 років, коли вперше потрапив до Польщі. За наступні роки йому пощастило побувати в 50 країнах. Про особливості туристичного досвіду, найцікавіші поїздки та планування далеких подорожей ми поспілкувалися безпосередньо у інтерв’ю.
- Розкажіть, коли Ви почали подорожувати?
- Подорожую з дитинства. Я взагалі переконаний, що якщо є щирі думки та бажання, то вони обов’язково мають здійснитися. В дитинстві у мене не було грошей, але я мав мрію. Перше що зробив, щоб кудись поїхати – це здав кролика, якого сам виростив. Так отримав можливість потрапити на екскурсію на цукровий завод. Тоді зрозумів схему: здаєш одного кролика - можеш дозволити собі маленьку подорож, здаєш два – можна поїхати в Вінницю в музей Пирогова, а три – то вже навіть у столицю з’їздити. В 16 років потрапив у Польщу, де жила моя тітка. Тоді побачив трохи відмінне життя, ніж у Радянському Союзі.
- А де вперше побували за кордоном з сім’єю?
- З дружиною вперше поїхав у Болгарію, коли в нас не було ні візи, ні страховки. Ми просто зібралися, тому що я заробив гроші, сіли в поїзд без квитків, і коли на кордоні запитали, чого ми туди їдемо, я чесно відповів – відпочивати. Це був перший свідомий закордон. Потім народилися діти і якийсь період можливості не було подорожувати. Коли підріс син і донька стала старшою, то ми почали їздити у повному складі. То був великий плюс в об’єднанні сім’ї. А ще діти підростали і навіть не розуміли різниці чи в Україні вони, чи в Єгипті, наприклад. Я не врахував у розповіді службу в армії, адже за цей період об’їздив Кавказ. Все ж, тоді це не вважалося «закордоном». Був у Вірменії, на Азербайджанській території, у Грузії.
- Як обираєте період/сезон для подорожей, адже у Вас постійно проекти, виставки, зустрічі?
- Мені, як художнику, потрібна зміна обстановки, особливо в зимовий час. Маю кульове поранення в районі легенів, а також випари з фарб негативно впливають на стан здоров’я. Коли в нас починався холодний період, я завжди старався поїхати десь в теплі краї. Вибираю країни, де на той час літо. Таким чином побачив вже практично всі найвіддаленіші місця. Не можу сказати, що бачу в подорожах сенс життя, адже це лише подія, яка його урізноманітнює. Поїздки доповнюють, дають нові емоції. Я особисто пам’ятаю кожен крок, кожну стежку, кожне місто, яке відвідав. І точно знаю, для того, щоб людині бути більш щасливою, подорожувати потрібно! Не обов’язково їхати в далекі країни, можна відвідати Карпати, Бушу, Жмеринку…
- У скількох країнах Ви вже побували?
- Я був в 50 країнах. Тут кількість не має значення. Я читав про дівчинку, яка умудрилася побачити всі країни, але була там з розрахунку 1,5-2 дні. Мені так не цікаво. Я хочу приїхати, побачити культуру, визначні місця, скупатися в морі, якщо воно там є. Можна мати сто штампів в паспорті і по-суті не побачити нічого.
- Як обираєте напрямок наступної подорожі?
- Часто буває таке, що друзі телефонують з вигідними пропозиціями поїхати кудись. Так ми відправилися у круїз до Норвегії, побували навіть за полярним колом. Одного разу з дружиною подивилися на Wizair, куди є найдешевші квитки. Як виявилося, тоді це був маршрут у Прибалтику. Незабаром даний рейс закрили, але компанія дала можливість обрати будь-який їхній напрямок. Так ми полетіли в Барселону.
- З ким ще подорожуєте?
- В нас є «бригада» сформована вже роками. Це може бути 20-ть людей, може 8. В кого як виходить. От в Гваделупу ми запланували поїхати за півтора роки і рвонули туди компанією в два десятки чоловік. Інколи експромт допомагає зробити подорож цікавішою.
- Де найдалі Ви вже побували?
- Найвіддаленіша по часу в дорозі була Нова Зеландія. Загалом 48 годин дорозі. Якщо проаналізувати вартість поїздки і складність добирання, то є набагато цікавіші країни. Я би не рекомендував людині за останні гроші їхати у Нову Зеландію.
.jpg)
- Можна дізнатися топ-країн від Володимира Козюка?
- Перше – це, безумовно, Китай. Я там був двічі, але він велетенський, тому потрібно ще мінімум два рази з’їздити. Побував в головних історичних місцях – Сіань, Лоян, Чжэнчжоу, Гуанчжоу, Пекін, Шаолінь, Дуньхуань, Чжанзядзе, Ланджоу. Особливо вражають печери Могао, де багато кілометрів храмів з надзвичайними розписами. Загалом Китай вражає! Я ще й взяв з собою товариша, який за кордоном був один раз. Ми пів Китаю об’їхали практично інтуїтивно. Маршрут планували, але ж там величезні вокзали, потоки людей, тому ми спілкувалися мовою жестів з ними. Важливою була практика подорожей. По природній красі каньйонів та історичних місць, як на мене, справедливо віддати Сполученим Штатам друге місце. Наступною хочеться назвати Мексику, але не курортну, а історичну. Також Перу, адже там є неймовірні природні об’єкти, можна побачити як живуть місцеві племена. І, звісно, варто побувати в Індії.
- Де, на вашу думку, найдивніше живуть люди?
- В Індії. Там завдяки історичному поділу на касти люди є дуже багаті та неймовірно бідні, і це все поряд, на контрасті. Хоча в Індії немає тотальної агресії. Якщо взяти до прикладу Бразилію, то тут кожен захоче тебе обікрасти. Треба тримати всі речі при собі, адже ввечері в центрі безсила навіть поліція. Це країна, яка таким чином відлякує туристів.
- Що зазвичай купуєте в інших країнах?
- Дуже мало чого приводжу з поїздок. Зазвичай дітям не подобаються заморські делікатеси, тому купую їм щось в дюті-фрі. Коли привіз саке з Японії, товариші казали, що то погана самогонка. Наприклад, в Мексиці я купив пару дрібниць дітям і мескаль – напій з блакитної агави з гусінню на дні. Також був на віскарнях в Шотландії, тому не міг не придбати справжній, відмінний від нашого віскі. З поїздок колекціоную кам’яні яйця, найбільше їх купив у Перу, адже там дуже багато дорогоцінних каменів і низькі ціни. Також там продаються кофтинки з шерсті лами. Найдорожче, що я зазвичай купую – це парфуми. В Індії придбав дружині кольє з рубінів за 100$.
- Поділіться де хотілося б побувати найближчим часом?
- В мене була мрія потрапити у місця де працювали імпресіоністи і ось нещодавно до мене звернулися з пропозицією відвідати пленер у Нормандії. Ще раз підтвердження, що мрії мають здатність здійснюватися. Також мене дуже цікавить Аляска, Антарктида та Південно-Африканська республіка і Кенія. В Кенію були придбані квитки, але там розпочалася громадянська війна, тому ми не поїхали.
- У фейсбуці Ви написали, що можливо колись поїдете жити у джунглі. Чи справді змогли б на довго покинути Україну?
- В мене є прив’язаність до сім’ї. Якби був сам, то можливо б залишився десь пожити. Тим дописом я хотів показати інше, що нас оточує лицемірство і бажання наживи. Зараз в українців з’явилася гарна можливість побачити як мінімум Європу. І з Заходу їхатимуть до нас, але Україну потрібно розвивати, не лише собі шукати наживи, а вкладати кошти у готелі, туристичні маршрути, тому що в нас насправді є що подивитися.