Турецька провінція Мугла – це знахідка для туристів, які цікавляться стародавньою історією. У цьому регіоні свого часу було 52 античних міста. Серед них і грецьке місто-привід Каякей біля підніжжя гори «Бабадаг». Місто з цікавою історією та вочевидь з не менш цікавим майбутнім, адже спільно з ЮНЕСКО зараз розробляються проекти розвитку цього міста, яке було покинуте греками, а турки так і не захотіли тут оселятись. Але про все по порядку.
Точно сказати, коли греки заснували це місто (яке спочатку називалось Кая або Карімлассос) – складно. За одними відомостями, це було приблизно у 1400 році до нашої ери, інші джерела вказують на 11 століття до н. е. Поселення будувалось на схилі гори. На запитання чому саме так, адже будувати на гірському схилі складно, а жити і взагалі незручно, місцевий гід Седа каже, що серед іншого це робилось і з питань безпеки. «По-перше, це допомагало із затінком, коли один будинок «прикривав» інший, і водночас не загороджував сонце. Але найголовніше було в іншому – це було портове місто із видом на море, і його мешканці могли бачити, коли вороги підпливають з моря та готуватись до захисту. Найвищий будинок знаходився на висоті 250 метрів. Судячи з того, що залишились рештки біля 4 тисяч будівель, ми думаємо, що населення міста становило близька 20 тисяч осіб», - розповів гід.
Після закінчення І-ї світової війни і підписання у 1923 році Лозаннського мирного договору до Туреччини повернулися території, які раніше були передані Королівству Греція. І греки, які населяли Каякей, залишили місто та повернулись до Греції. А турки не захотіли його обживати. Седа пояснює, що в тому числі і через те, що воно далеко від полів, а в цьому регіоні населення завжди займалось фермерством.
У 50-х роках ХХ століття тут стався дуже сильний землетрус. І Каякей був напівзруйнований. Будівлі залишились без дахів, а дощі та зливи продовжили руйнувати місто. Місцеві кажуть, що у греків стіни кожного будинку всередині були розписані християнськими іконами, але за багато років вода їх стерла начисто. Єдина будівля, на якій вціліла покрівля, - це колишня християнська церква.
Сьогодні Каякей має статус античного міста-музею. Влада Туреччини вирішила розвивати його як туристичний об’єкт. «Зараз спільно з ЮНЕСКО та Міністерством культури і туризму Туреччини працюємо над проектами розвитку Каякей. Хочемо, щоб він став повноцінним містом – стара частина залишиться музеєм, а внизу під горою будуть розвиватись ремесла», - розповів заступник мера Фетхіє Мете Атай.
В самому Фетхіє теж є цікаві об’єкти для любителів історії і різних міських легенд. Одна з них про гору Закоханих, яка сьогодні використовується як панорама з видами на місто. А у давні часи вона була місцем, де молоді турки освічуватись своїм обраницям. «Кожен хлопець, який був закоханий в якусь дівчину і жив у цій місцевості, мав з любої точки принести її на руках на цю гору. І тут їй освідчувався. Якщо погоджувалась – вони одружувались, якщо казала «ні» – він просто опускав руки, і дівчина падала, - розповідає представник туроператора «TPG» Муса Сулейманов. – За переказами ця традиція виникла з початку Османської імперії, а закінчилась кілька століть тому».
Під горою Закоханих можна побачити античний театр, який датується ІІ сторіччям до нашої ери. На території сучасної Фетхіє колись існувало відоме грецьке місто Телмессос, яке було центром пророцтв, присвяченим Аполлону. У IV столітті до н. е. римляни включили місто до складу Лікії. Стародавній римський театр тепер єдине, що нагадує про ті часи. Тут проводились загальні зібрання міської еліти, на яких вирішувались усі доленосні питання життя міста. Зараз його реконструюють.
Ну а про Паммукале і знаменитий басейн Клеопатри, які знаходяться недалеко від Фетхіє, більшість українських туристів добре знають.
«Самі турки кажуть: хто не був у Паммукале, той не був у Туреччині. В перекладі це означає «Бавовняний замок», бо зовні це справді схоже на скелю з бавовни або на казковий білосніжний замок, - говорить Муса Сулейманов. – Насправді у цьому місці дія гарячих джерел, що містять окис кальцію, призвела до утворення вапняних відкладень на скелястих травертинових терасах. І вода, стікаючи по схилу гори, утворила басейни, наповнені мінеральною водою. Її температура складає 36,6 градусів за Цельсієм. Цілющі властивості Паммукале відомі з давніх давен». Але, за його словами, у термальному басейні Клеопатри можна знаходитись не більш як півгодини.