Жителі курортного турецького міста Мармаріс вважають, що живуть у місцевості, яка є справжнім раєм на землі. І що цікаво, так говорять не лише корінні турки, але й українці, які перебрались жити до Туреччини. Місто знаходиться у провінції Мугла, де є Почесне консульство України. Наші земляки у співпраці із консульством вирішили офіційно створити Товариство українців Мугли. В першу чергу для того, щоб українська діаспора в Туреччині не втрачала зв’язків з історичною батьківщиною, а по-друге – хочуть, щоб турецьке суспільство чітко вирізняло українців з-поміж інших вихідців з країн пострадянського простору.
Ініціатори створення Товариства українців Мугли – це українки, які в різний час та з різних причин переїхали до Туреччини. Географія співрозмовниць досить широка: Житомирщина, Одещина, Дніпропетровщина, Київщина, Донеччина. Хтось живе у Мармарісі 7 років, а хтось і всі 20. З великою цікавістю і повагою розпитують про Україну. Говорять, що постійно відслідковують усі події в нашій державі і дуже переживають та вболівають за Україну. Кажуть, можливо, для самих українців зміни, які відбуваються останні три роки в нашій країні, і здаються не такими швидкими, як хотілося б, - але вони, спостерігаючи за ними із світових медіа, вважають, що Україна за цей час зробила дуже багато у своєму розвитку. А для того, щоб зв’язки із історичною батьківщиною не втрачались, жінки вирішили об’єднати усіх земляків у Товариство українців Мугли. Вони додають, що саме у ці останні три роки як ніколи гостро почали відчувати себе українцями і постійно підкреслюють навіть на рівні побутового спілкування із турками, щоб не плутали їх з росіянами.
«Ми досить довго проживаємо в Мармарісі. Тут мешкає багато українців, тому і виникла ця ідея. Дуже багато нагальних питань: допомагаємо адаптуватись українцям в Туреччині, навчати дітей. Адже дуже важливо вивчати історію України, українську мову. Важливо, щоб ми відчували себе частиною України, навіть проживаючи за кордоном. Сподіваємось, що нам все вдасться. Нам допомагає Почесне консульство і муніципалітет Мармаріса», - розповідає голова українського товариства в Мармарісі Олена Топчу.
Каже, що загалом в Туреччині нині проживає біля 17 тисяч українців. На запитання, з якими труднощами вони зустрічаються після переїзду до Туреччини, жінки відповідають – звісно, це етап адаптації. Але треба взяти себе в руки, вивчити мову, і тоді усе буде добре. «Якщо ти приїхав до чужої країни і ти поважаєш цю країну та її народ – ти мусиш знати і володіти мовою. Перед отриманням громадянства ми всі проходили співбесіду на знання турецької, - додає Олена. - А взагалі, якщо двома словами відповісти на питання: щоб б ви розповіли українцям про Мармаріс?! То я би сказала, що наш Мармаріс – це рай на землі. Дуже гостинне місто, і тут добре ставляться до іноземців, бо це багатонаціональне місто».
Українки Мармарісу переконують, що це місто постійно розвивається – тут з кожним роком покращується інфраструктура. Та й взагалі цей регіон вважається заможним. І самі турки із задоволенням їздять сюди у свої відпустки. На уточнення, як тут для іноземців із роботою, співрозмовниці посміхаються і говорять, що хто хоче, той тут себе знайде в тому числі і у професійному плані. А хто не хоче працювати – той знайде сотню причин для цього.
Всі можливі умови для створення комфорту під час перебування у Мармарісі туристів – це один з головних пріоритетів розвитку міста. Заступник мера цього міста Ісмет Каміль Онер розповідає, що одночасно із туризмом мета муніципалітету – збереження навколишнього середовища і природних ресурсів.
«Зараз ми розвиваємо Концепцію активного туризму: велоспорт, екскурсії, багато видів водного спорту від серфінгу до дайвінгу, подорожі на яхтах тощо. Ми хочемо розвивати Мармаріс, як один з центрів велоспорту в Туреччині. Плануємо збудувати 700 км велодоріжок у горах та лісах навколо Мармарісу. Загалом 20 різних маршрутів різного рівня складності. В самому місті наразі їх збудовано 11 км – проект зробили в 2015-му, закінчили цей перший етап у травні цього року, - говорить заступник мера. - Ми цей проект робили в комплексі: це автодорога, тротуар, велодоріжка, світлофори та парковочні місця на 850 машин».
Як з’ясувалось, у Туреччині проходять змагання на Кубок Президента по велоспорту і Мармаріс, за словами представників місцевої влади, є одним з важливих етапів цих велогонок.
Такий він сучасний Мармаріс, якому за різними версіями, які туристам з великим задоволенням переповідатимуть усі гіди, більше двох тисяч років, якщо не більше. Колись в давнину тут було грецьке поселення, яке після походів Олександра Македонського перебувало під грецьким Родосом, пізніше під Римською імперією і Візантією, і зрештою – приєднане до Османської імперії. А в 1522 році за переказами, коли султан Сулейман І-й починав свій другий похід на Родос, він був вражений неймовірною красою цієї місцевості і наказав тут збудувати фортецю. Наказ виконали. І нібито, повертаючись з походу, побачивши результат, султан сказав своїм візирам: «Мармаре іс!», що в перекладі означає: «Повісити архітектора!». Але швидше за все це все-таки цікава легенда, бо у навколишніх горах багато мармуру. Звідси і зрозуміла для нас назва «Мармаріс» - мармурове місто.