Про це заявили експерти Громадської ініціативи “Європа без бар’єрів” і партнерських аналітичних центрів 29 березня на прес-конференції в Києві, що відбулася за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.
Експерти нагадують, що для завершення першої фази Плану дій потрібно:
- внести зміни до закону “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні”, ухвалити відповідний План заходів, а також Стратегію захисту й інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини;
- внести зміни до закону “Про захист персональних даних”, які передбачають створення незалежного органу державної влади, уповноваженого на формування й реалізацію політики в цій сфері;
- ухвалити антикорупційне законодавство згідно з рекомендаціями GRECO та Єврокомісії, зокрема створити спеціальний орган із питань антикорупційної політики, запровадити систему державного контролю за конфліктом інтересів державних службовців і поданням ними декларацій про доходи, визначити процедуру спеціальної конфіскації тощо.
Для виконання цих завдань уряд подав:
- до Верховної Ради – законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії дискримінації в Україні” (№2342), а також на розгляд Президента – проект Стратегії захисту й інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини;
- законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення інституційної системи у сфері захисту персональних даних” (№2282);
- законопроекти “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення здійснення фінансового контролю та урегулювання конфлікту інтересів” (№2608), “Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо вдосконалення процедури здійснення конфіскації” (№1103), “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства у сфері запобігання і протидії корупції” (№2033), “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження заходів кримінально-правового характеру стосовно юридичних осіб” (№2032).
Водночас, на думку керівника ГІ “Європа без бар’єрів” Ірини Сушко, відповідність цих документів європейським стандартам викликає серйозні сумніви, тому їх ухвалення може унеможливити перехід до другої фази виконання Плану дій. Крім того, за її словами, на сьогодні уряд навіть не розпочав готувати План заходів щодо запобігання та протидії дискримінації в Україні.
“Окремою проблемою також стало запровадження в Україні біометричних проїзних документів, адже без практичного їх запровадження скасування візового режиму можливим не буде. Закон України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус”, що набув чинності 6 грудня 2012 року, дозволяє розпочати виробництво біометричних паспортів для виїзду за кордон (що є потрібним з огляду на перспективу безвізового режиму з ЄС). Утім, загальна оцінка цього нормативно-правового акту є переважно негативною, оскільки окремі норми та положення йдуть урозріз із міжнародними стандартами в галузі прав людини”, – сказав науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олександр Сушко.
Фахівці закликають внести докорінні зміни до згаданого закону, оскільки, за їхніми словами, на практиці він на 3 роки затримує початок масового випуску біометричних документів для виїзду за кордон.