Про європейську інтеграцію України говорять давно і багато. Цю привабливу для суспільства ідею використовують у політичній риториці майже всі головні політичні сили. Запевнення у незмінності європейського курсу України стали невід’ємним атрибутом офіційних урочистих промов найвищого рівня.
Можливо, через все це багато громадян України сприймають євроінтеграцію як суто політичну матерію, предмет міжнародних переговорів, справу президентів та прем’єрів. Як укладання угод, підписання протоколів, щось відірване від повсякденного життя.
Проте реальна, а не декларативна європейська інтеграція насамперед має стосуватися внутрішнього розвитку країни, покращення життя пересічної людини.
Євроінтеграція – це коли економіка працює на благо всього суспільства, а не окремих наділених владою осіб чи близьких до них корпорацій; коли всі рівні перед законом, незалежно від посади і майнового стану; коли держава дбає за довкілля та пильно стежить за якістю харчів; бюджетні витрати здійснюються якомога ощадливіше та в інтересах суспільства. Це гарні дороги, безпечні вулиці, якісна вода з крану в квартирі. Звичайно, це також чесні вибори, свобода зібрань та мітингів, опозиційної діяльності, боротьба з корупцією. Справді, немає жодного сфери, якої б не стосувалася євроінтеграція.
Для країн колишнього соціалістичного табору величезним стимулом до проєвропейських перетворень було прагнення якомога тісніших відносин з Європейським Союзом - аж до вступу до нього. Хтось, як от сусіди України Польща, Угорщина, Словаччина, Румунія уже досягли цього й нині користуються всіма перевагами перебування в об’єднаній європейській родині. Інші держави, такі як Хорватія, Чорногорія, Сербія наполегливо рухаються до цього.
Україна також проголосила курс на європейську інтеграцію. Але без реальних зрушень, одними лише гарними словами й деклараціями цього не досягнеш. Саме про необхідні для євроінтеграції конкретні справи йдеться в Угоді про асоціацію між Європейським Союзом і Україною (УА). Документ передбачає реалізацію низки важливих реформ та запровадження європейських стандартів і норм, що піднесуть якість життя громадян на новий рівень.
Інструмент для проєвропейських перетворень
У березні 2007 року Європейський союз та Україна розпочали переговори щодо укладання нової посиленої угоди, яка б замінила чинну Угоду про партнерство та співробітництво. пізніше цей документ було вирішено назвати Угодою про асоціацію. Назва цілком відповідає амбітній меті: досягти у відносинах Єс та України політичної асоціації та глибокої економічної інтеграції.
Угода про асоціацію – це документ обсягом понад 1000 сторінок. Вона складається з семи розділів та понад 40 додатків і протоколів. За своїм обсягом та тематичним охопленням угода є найбільшим міжнародно-правовим документом, який укладала в своїй історії Україна. Для Євросоюзу вона також є найглибшим міжнародним договором, що він мав будь-коли з країною, яка не є кандидатом на вступ до ЄС.
Унікальність УА полягає і в тому, що невід’ємною частиною її є положення про створення глибокої та всеосяжної Зони вільної торгівлі. Вона покликана забезпечити тісну економічну інтеграцію України та Євросоюзу. Адже передбачено не лише суттєву лібералізацію власне торгівлі, тобто усунення тарифів чи квот, а й гармонізацію законодавства і нормативно-регуляторної бази. У разі належної імплементації глибока та всеосяжна Зона вільної торгівлі повинна створити практично такі ж умови для торгівлі між Україною та ЄС, що мають місце у торгівлі всередині Союзу.
У документі немає згадки про можливості членства України в Єс. Проте сама по собі успішна реалізація положень УА означала б належне запровадження норм, що діють в Єс та готовність України перейти до глибших рівнів інтеграції з Євросоюзом. Водночас виконання передбачених Угодою про асоціацію реформ і перетворень мало б наслідком значне підвищення якості життя громадян України.
Не декларації, а юридичні зобов’язання
Угодою про асоціацію передбачено, що до українського законодавства має бути інкорпоровано значну частину правового доробку ЄС (acquis communautaire). Україна, таким чином, стає інтегральною складовою сучасної Європи.
У цьому сенсі надзвичайно важливо, що положення УА є юридично зобов’язуючими. Зрозуміло, що оскільки Україна прагне інтегруватися до Євросоюзу, то це означає насамперед взяття зобов’язань нею. Це стосується адаптації законодавства ЄС та застосування його на практиці, повагу до цінностей, на яких ґрунтується Союз. Зі свого боку, Євросоюз бере зобов’язання допомагати Україні в наближенні до нього.
Наприклад, розділ Угоди про асоціацію „Економічне та секторальне співробітництво” містить положення щодо цілей та форм співпраці між ЄС та Україною у 28 сферах. Стосовно майже кожної з них визначено перелік, відповідні етапи та терміни імплементації актів законодавства ЄС, які Україна зобов’язується перенести до національного законодавства. Всього мова йде про понад 300 регламентів та директив ЄС, а також інших актів acquis. Терміни імплементації законодавства ЄС Україною становлять 2-3-5-7 років з часу набуття УА чинності. При цьому близько двох третин актів має бути імплементовано протягом 2-5 років.
У розділі щодо фінансової співпраці ЄС в рамках своїх відповідних фінансових інструментів зобов’язується надавати допомогу Україні для досягнення цілей УА. Водночас надання її здійснюватиметься відповідно до принципів належного фінансового управління та передбачатиме ефективне попередження шахрайства, корупції, інших зловживань та боротьбу з ними. Для цього Україна повинна буде імплементувати відповідні положення законодавства Євросоюзу.
В основі Угоди - спільні цінності
Засадничі принципи й найважливіші для Єс та України загальні питання виписано у першому розділі УА, який має назву „ преамбула, загальні цілі та принципи”.
Зокрема, там зазначено:
- намір сторін розвивати тісні й тривалі відносини на основі спільних цінностей: це демократія, дотримання прав людини та фундаментальних свобод, верховенство права;
- підтвердження того, що ЄС визнає Україну європейською країною, яка поділяє спільну історію та спільні цінності держав-членів та Євросоюзу в цілому;
- визнання Євросоюзом європейських прагнень України - ЄС вітає її європейський вибір, включаючи зобов’язання розбудовувати міцну та сталу демократію й ринкову економіку;
- визнання того, що політична асоціація та економічна інтеграція України з Євросоюзом залежатиме від успішності виконання Угоди про асоціацію, досягнень України у забезпеченні спільних цінностей та зближення з ЄС у політичній, економічній та правовій площинах;
- готовність ЄС допомагати процесу реформ та наближенню України до Союзу, що буде його внеском у поступову інтеграцію та поглиблення політичної асоціації.
Держава і суспільство: відносини європейського зразка
Угодою про асоціацію між ЄС та Україною передбачено постійний політичний діалог та співпрацю задля зміцнення в Україні поваги до демократичних принципів, верховенства права та належного врядування, прав людини та фундаментальних свобод, проведення внутрішніх політичних та інституційних реформ. Отож успішна реалізація УА зробила б Україну органічною складовою тієї частини Європи, що спирається на європейські цінності.
Зокрема, їй стали б притаманними такі риси:
метою діяльності держави є реалізація прав людини, створення найсприятливіших умов для розвитку та самореалізації всіх громадян та гарантування їхньої безпеки;- політичні партії керуються засадами внутрішньої демократії та фінансуються прозоро, послідовно
- дотримуються визначеної ними політичної стратегії, а потрапивши до парламенту чи місцевих рад, працюють над виконанням задекларованих політичних програм;
- парламент та інші виборчі органи формуються за чесною виборчою системою і відображають інтереси всього народу;
державна політика провадиться відкрито, з урахуванням думки зацікавлених суспільних груп;- неефективна державна політика передбачає відставку відповідальних за неї посадовців;
- влада децентралізована і прозора, ефективно організована для розвитку країни, а не особистого збагачення тих, хто у ній працює;
- діяльність чиновників регулюється законом, адміністративні послуги є доступними і зручними для громадян і не створюють їм перешкод у реалізації прав;
державні службовці доброчесно і віддано служать людям і країні, їх відбір є прозорим і конкурсним на основі оцінки професійності;- право власності гарантується ефективними механізмами захисту;
- місцеве самоврядування є дієвим – ресурси громади залишаються в її руках, вона сама вирішує питання життя на своїй території в межах, визначених законом;
- зменшується рівень корупції – вона не заохочується недосконалим законодавством, а всі відомі її прояви неухильно караються, незалежно від впливовості суб’єкта їх вчинення;
- правоохоронні органи не втручаються у сферу особистого життя; кримінальне переслідування без реальних правових підстав неможливе;
- правосуддя є справедливим і доступним, невідступно дотримується принцип верховенство права.
Посилення прав споживачів
Імплементація Угоди про асоціацію між ЄС та Україною дозволила б суттєво покращити ситуацію щодо захисту споживачів. Співробітництво в рамках угоди допоможе Україні вирішити такі проблеми як не надто прозоре ціноутворення, наявність на ринку небезпечних товарів і незадовільний контроль за якістю продукції, задоволення прав на компенсацію у разі придбання товару чи отримання послуги неналежної якості тощо. Євросоюз має величезний досвід у сфері захисту прав споживачів, перевірені часом структури й методи. Україна може всім цим скористатися.
Зокрема, завдяки УА може бути досягнуто наступного:
- гарантування отримання детальної інформації щодо ризиків, пов’язаних зі здоров’ям та безпекою, які мають стосунок до продуктів;
- розробки системи, яка б дозволила швидке інформування громадськості та вилучення небезпечних продуктів чи товарів з ринку, а також відстеження їх походження;
- заборони продажу небезпечних продуктів;
- ефективної протидії підробкам та фальсифікації продукції;
- запровадження суттєвих штрафів за порушення;
- проведення спеціальних заходів, які стосуються безпеки дитячих іграшок.
Сторони також співпрацюватимуть за такими напрямками: сприяння обміну інформацією щодо систем захисту прав споживачів; забезпечення експертизи щодо правової та технічної здатності імплементації відповідного законодавства та запровадження систем ринкового нагляду; удосконалення інформації, що надається споживачам; навчання представників органів влади, що працюють у відповідній сфері; заохочення розвитку незалежних асоціацій споживачів та контактів між представниками споживачів.
Більше товарів за нижчими цінами
Положення про створення глибокої та всеосяжної Зони вільної торгівлі між ЄС та Україною є невід’ємною частиною УА. Ними передбачено взаємне відкриття ринків, а також регуляторне та інституційне наближення України до Євросоюзу. У ці непрості для світової економіки часи це несе низку цілком відчутних переваг як для пересічних громадян, так і для українського бізнесу.
Зокрема, для споживачів вільна торгівля з ЄС означатиме:
- нижчі ціни в результаті доступу до ширшого асортименту продукції й, відповідно, більшої конкуренції між виробниками та продавцями;
- безпечнішу продукцію на внутрішньому ринку, що стане результатом передбачених УА якісних змін українського законодавства та регуляторних норм;
- нові робочі місця у результаті покращення інвестиційного клімату в Україні внаслідок створення сприятливішого регуляторного середовища, яке відповідатиме нормами і правилам ЄС;
- підвищення рівня соціальної захищеності, оскільки текст угоди містить положення щодо безпеки й стандартів праці, соціального забезпечення, екологічних вимог тощо.
Переваги для українського бізнесу можуть бути такими:
- безмитний доступ до найбільшого в світі ринку для більшості українських продуктів, що створює великі можливості для експорту;
- поліпшення доступу на ринки третіх країн через гармонізацію українського законодавства з законодавством ЄС і, відповідно, перехід на визнані в світі стандарти;
- кращу законодавчу захищеність прав інтелектуальної власності та застосування нових норм на практиці, що принесе вищі прибутки для винахідників і митців;
- кращий внутрішній інвестиційний та бізнес клімат.
Для держави як такої глибока і всеосяжна Зона вільної торгівлі з ЄС означатиме підвищення ефективності управління державними фінансами, додаткові можливості для завершення вже розпочатих соціальноекономічних реформ. Безсумнівними стратегічними перевагами є підвищення продуктивності праці, зменшення безробіття та рівня бідності.
Водночас можливими є й окремі труднощі. Наприклад, можна очікувати тимчасового зростання ви-
трат, пов’язаних із адміністративними та правовими змінами. Додаткових видатків від бізнесу потребуватиме дотримання високих стандартів. Вільна торгівля з таким потужним партнером як Європейський Союз означатиме для українських компаній більшу конкуренцію, якої можуть не витримати слабші фірми. Однак якщо Зона вільної торгівлі з ЄС і призведе до певних втрат у короткостроковій перспективі, то безперечними й вагомими будуть виграші на середньо-та довгостроковий терміни.
Чистіше довкілля
Екологічна політика Євросоюзу і його законодавство з питань довкілля становлять зразок для України. Згідно з Угодою про асоціацію вона має адаптувати 31 екологічну директиву. Це дасть їй можливість наблизитися до стандартів ЄС та реально поліпшити стан довкілля.
Наприклад, УА передбачено такі кроки у тому, що стосується чистоти повітря в Україні:
- визначення обов’язкових цілей та обмеження ключових забруднювачів;
- ідентифікація зон для пріоритетних дій, вироблення плану дій з забезпечення чистоти повітря для найбільше забруднених зон;
- розробка системи для забезпечення прозорого та правильного інформування громадськості щодо чистоти повітря;
- покращення якості бензину та дизпалива, заборона палива, що містить свинець;
- зменшення шкоди від зберігання бензину і нафти;
- виробництво безпечніших фарб та лаків, особливо для автомобільної промисловості.
Як і в багатьох інших сферах, виписані в УА зобов’язання Євросоюзу та України щодо довкілля мають фіксовані часові рамки виконання. Наближення України до екологічних стандартів ЄС призведе до покращення здоров’я людей та зменшення смертності, принесе економічні зиски для держави й бізнесу.
Менше смертей на автошляхах
Угодою про асоціацію передбачено допомогу Євросоюзу українському транспортному сектору. Зокрема, велику увагу приділено зменшенню кількості фатальних випадків на автошляхах. Автокатастрофи є на сьогодні серед 10 найбільш поширених причин смертності в Україні.
Стандартні заходи на національному рівні можуть допомогти подолати чи послабити деякі фактори, що сприяють фатальним випадкам та травмуванню унаслідок ДТП. Наприклад, встановлення безпечного швидкісного режиму та контроль за його дотриманням, боротьба із вживанням алкоголю за кермом, пропаганда користування ременями безпеки та дитячими кріслами тощо. ЄС уже допомагає Україні в цьому у рамках різних проектів. Але досвід Європейського Союзу набагато ширший.
Отож Угодою про асоціацію передбачено інші заходи, які допоможуть Україні зробити її дороги безпечнішими для своїх громадян. Зокрема, це:
- запровадження пристроїв з обмеження швидкості для великотоннажних автомобілів;
- тестування автомобілів на придатність до експлуатації;
- нові правила щодо транспорту, який перевозить небезпечні речовини;
- запровадження записуючих пристроїв у вантажівках;
- забезпечення правил щодо часу перебування за кермом та часу відпочинку - це означатиме кращу захищеність водія та більшу безпеку на дорогах;
- забезпечення вищої кваліфікації водіїв та тренінгів для них;
- обмін інформацією та консультаціями щодо успішного досвіду держав-членів ЄС, спрямування до України ключових експертів та організація тренінгів для українських фахівців у Євросоюзі.
Якісніша освіта
Мета Угоди про асоціацію між ЄС та Україною у сфері вищої та професійнотехнічної освіти - це досягнення Україною рівня, що є у державах-членах Євросоюзу.
Співробітництво в рамках УА має призвести до:
- повноцінної участі України у єдиному європейському освітньому просторі, базованому на Болонському процесі;
- модернізації змісту освіти: впровадженні новітніх досягнень науки, оволодіння сучасними демократичним формами адміністрування;
- посилення діалогу та співпраці між студентом та викладачем чи адміністратором;
- упровадження та реалізації концепції навчання протягом життя як одного з пріоритетів європейського освітнього простору;
- посилення співробітництва між вищими навчальним закладами.
Опосередковано модернізація системи вищої освіти допоможе і розв’язанню соціально-економічних проблем. Наприклад, кращому регулюванню ринку праці. Адже що більше випускників, які отримали справді необхідні для ринку кваліфікації, то нижчий рівень безробіття. Це зменшить, зокрема, обсяги витікання робочої сили та інтелектуального потенціалу з України.
Імпульс для секторальної співпраці
Угодою про асоціацію між ЄС та Україною передбачено широкі можливості для секторального співробітництва. Ось кілька прикладів важливих для громадян України сфер, імпульсу співпраці в яких може надати реалізація УА.
Візове питання знайшло своє відображення у третьому розділі Угоди про асоціацію - „Юстиція, свобода та безпека”. Візовий діалог між Україною та ЄС триває з жовтня 2008 року. 22 листопада 2010 року Євросоюз надав Україні План дій з візової лібералізації: вичерпний перелік кроків, після здійснення яких безвізові поїздки громадян України до ЄС можуть стати реальністю. Станом на жовтень 2012 року Україна перебувала на стадії виконання першої частини плану, яка полягає в ухваленні необхідного законодавства. Після завершення її від України вимагатиметься продемонструвати ефективну імплементацію ухвалених законів.
Євросоюз готовий співробітничати в цій сфері і допомагати Україні у підготовці до запровадження безвізового режиму. Тому в Угоді про асоціацію йдеться про співпрацю у сферах інституційної розбудови, незалежності правосуддя, боротьби з корупцією та організованою злочинністю, адекватного захисту персональних даних, урегулювання легальної міграції та забезпечення прав осіб, які законно перебувають на територіях сторін, боротьби з нелегальної міграцією, забезпечення прав біженців, реадмісії тощо. Усе це безпосередньо стосується питання лібералізації візового режиму.
Водночас у результаті виконання Україною наданих Євросоюзом умов та активної допомоги з його боку українці отримають не лише свободу пересування, а й безпечнішу країну. При цьому рух до безвізового режиму є корисним обом сторонам: для Євросоюзу Україна стає передбачуванішим та надійнішим сусідом.
Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом містить положення щодо енергетичного співробітництва. Ключовим елементом його буде поглиблення енергетичної безпеки та розвиток належної інфраструктури, посилення ринкової інтеграції. Україна підтверджує зобов’язання наближати своє енергетичне законодавство до стандартів ЄС у сфері енергетики, водночас сприяючи енергоефективності та використанню поновлюваних джерел енергії.
Усе це передбачає і участь України у Європейському енергетичному співтоваристві (ЄЕС), членом якого вона стала 1 лютого 2011 року. Енергетична інтеграція з ЄС має на меті запровадження в Україні європейських правил гри на енергоринку. Україна зобов’язалася імплементувати до національного законодавства 13 директив, регламентів та рішень Єврокомісії у сферах газу, електроенергії, довкілля та поновлюваних джерел енергії. Поки що більшість із цих зобов’язань не
виконано або виконано не повністю.
Водночас за належного виконання зобов’язань у рамках членства у ЄЕС Україна та її громадяни отримали б багато переваг. Зокрема:
- досягнення прозорості ринку газу та електроенергії, де б була реальна конкуренція між постачальниками. Це давало б споживачам менші ціни та кращий вибір;
- збільшення інвестицій у енергетичну галузь;
- скорочення споживання викопних енергоресурсів, що зменшить залежність української економіки від імпортних енергоносіїв та покращить довкілля;
- ефективне використання експортного потенціалу української енергетики;
- можливості для українських компаній виходити на внутрішній енергетичний ринок ЄС.
Іншим прикладом тісної секторальної інтеграції з Євросоюзом може стати транспортний сектор, відповідна співпраця також передбачена Угодою про асоціацію. Одним із найважливіших напрямків є інтеграція України до спільного авіаційного простору Єс (САП). Нині він об’єднує близько 40 країн: це члени Євросоюзу, держави Західних Балкан, Ісландія та Норвегія. Метою ЄС є долучити до нього й сусідів – наприклад, Угоду про приєднання до САП уже підписано з Молдовою.
Україна і Євросоюз на сьогодні близькі до укладання такої угоди. Розпочато переговори було ще в грудні 2007 року. „Відкрите небо” з Євросоюзом несе громадянам та вітчизняному авіаринку значні вигоди. Бути стороною угоди означає можливість компаніям країн-учасниць літати до інших країн-учасниць та обслуговувати їхні внутрішні рейси без обмежень щодо вибору маршрутів та частоти польотів. У результаті збільшення пропозицій та посилення конкуренції зменшаться ціни. На український ринок прийдуть так звані бюджетні авіалінії з Євросоюзу, чиї квитки цілком доступні навіть середньостатистичному українцю.
Отже, приєднання України до Спільного авіаційного простору ЄС призведе до низки позитивних змін.
Це, зокрема:
- зниження ціни авіаперевезень;
- ефективніше використання аеропортів;
- вдосконалення методів управління авіакомпаніями;
- поліпшення якості послуг авіакомпаній;
- розвиток транзитного потенціалу країни;
- збільшення доходів провайдерів аеронавігаційних послуг;
- поліпшення іміджу країни та збільшення довіри до неї;
- поява нових ринків збуту для продукції української авіаційної промисловості;
- збільшення інвестицій в аеропорти та вищий рівень оплати праці працівників сфери.
Структура і зміст Угоди про Асоціацію
