Життя європейців: Екологія в Латвії

"Екологія – дисципліна, яка дає можливість розвиватися всебічно", – розповідає еколог Юлія Терещенко.

Ідея обрати шлях охорони природи прийшла до неї, коли вона закінчувала середню школу. Адже екологічна освіта відкриває багато можливостей: під час навчання Юля побувала на практиці в заповіднику та розраховувала навантаження на навколишнє середовище від виробництва одного мобільного телефону. Вона мала можливість вираховувати забруднення від аеропорту "Домодєдово" та вигадувати нові методики екологічної освіти для табору літнього відпочинку для дітей, які перенесли онкологічні хвороби.

Юля отримала ступінь бакалавра на екологічному факультеті Міжнародного незалежного університету Екології та Політології в Москві, а потім повернулася в Латвію та закінчила магістерську програму в Латвійському університеті.

Зараз дівчина продовжує наукову діяльність у докторантурі в Латвії.

Еколог Юлія Терещенко

Латвія: "національний рух та рух на захист природи були одним цілим"

"Латвія в багатьох аспектах благословенна країна", – продовжує Юля. Тут багато відносно дикої природи, багато річок та озер. Ліс займає близько половини території, а людей настільки мало, що вони не створюють сильного впливу на природне середовище.

Разом із тим, природа та екологія відіграють велику роль у самосвідомості латвійців. Не варто забувати про те, що прагнення вийти зі складу СРСР було прямим наслідком протесту проти двох проектів "із Москви": йдеться, зокрема, про будівництво п\'ятої ГЕС на Західній Двині та про метро в Ризі.

Тоді національний рух та рух на захист природи були одним цілим, люди боролися за свою землю та за свою свободу, і саме ця боротьба принесла незалежність Латвії.

Без перебільшень можна сказати, що й у сучасному латвійському суспільстві екологічна свідомість відіграє дуже важливу роль.

Сьогодні Латвія має дуже амбіційну мрію стати найекологічнішою країною у світі. Ідея гарна – але лише час покаже, чи зможе країна її реалізувати.

Основні екологічні проблеми в Латвії

Вирубка лісу

Разом із тим, у Латвії існують екологічні проблеми, зізнається Юля. Перш за все, ідеться про вирубку лісу. Ліс для латвійців є джерелом заможності, оскільки близько половини лісів перебуває в приватній власності – це дозволяє латвійським родинам отримувати стабільні прибутки від продажу лісу.

Ставлення латвійців до лісу таке: "ліс дозрів", і тоді його, як пшеницю, можна зрізати та продати. І таке ставлення – не лише в людей, а й у державних підприємств, які мають свої державні лісові господарства.

Звісно, території після вирубки автоматично швидко засаджуються новими саджанцями. Але чи можуть 100 нових саджанців заввишки 10 см замінити собою ліс, чи зможуть вони бути прихистком для тварин, місцем гніздування для птахів, чи зможуть вони утримувати кореневою системою ґрунт?

"Зараз ми бачимо спроби запровадити, – і цим займаються переважно громадські організації та приватні власники – новий метод вирубки лісу: коли вирубка не відбувається суцільно на всьому гектарі лісу, а "вибірково", коли дерева вирубаються по одному, залежно від зрілості, близькості інших дерев, значимості в екосистемі тощо", – каже Юля.

Забруднення Балтійського моря

Забруднення Балтійського моря – дуже давня міжнародна проблема. Латвія може вплинути на неї лише частково, приділивши більшу увагу очищенню річок, які впадають у Балтійське море.

У решті питань її роль зведена до підписання міжнародних угод та фінансовій участі в проектах очищення, які реалізують інші країни.

Відходи

Відходи – це, вірогідно, не найсуттєвіша проблема країни, але вона дуже актуальна. Населення Латвії в цілому є готовим до того, щоби сортувати сміття. У дворах спальних районів великих міст є окремі контейнери для пластика, паперу та скла, окрім контейнерів для побутового сміття. Але водночас немає повної інфраструктури для переробки.

"Я була на полігоні із сортування та захоронення відходів і на власні очі бачила запаковані куби відсортованих відходів, які будуть поховано, тому що немає виробника, котрий би був готовий використовувати їх у якості ресурсу для виробництва. І це нерозумно, тому що дискредитує всю ідею розділення відходів", – розповідає Юля.

Зараз готується цілий ряд законодавчих ініціатив для покращення ситуації. Хоча, насправді, потрібні не лише закони, а й налагодження зв\'язків із потенційними закордонними покупцями таких ресурсів.

Основні екологічні проблеми в Європі

"Екологічних проблем у Європі багато", – каже Юля. Кожні чотири роки Європейське Екологічне Агентство, ЕЕА, оприлюднює звіт про стан навколишнього середовища в Європі, і кожні чотири роки список проблем, які потребують першочергового вирішення, змінюється.

До того ж, можна виокремити декілька важливих проблем, які можуть відрізнятися від тих, які офіційно реєструються.

Зміна екосистем

Однією з найсуттєвіших екологічних проблем є перетворення екосистем через втручання людини до природних процесів. "Звісно, ми намагаємося зробити так, щоби все було красиво, безпечно та зручно. Добре побудувати сітку доріг, розмежувати території парканами та сітками, знищити хижаків тощо.

Але треба розуміти, що це означає також, що ми перегороджуємо шлях тваринам, які мігрують; що ми витісняємо їх на менші території, де може вижити лише невелика частка тварин – багато видів просто вимирають.

Зараз існують декілька європейських проектів, котрі намагаються відродити види та популяції, які зникли. Але часто вони невдалі – саме тому, що відсутні необхідні умови, немає простору. Крім того, порушується крихка рівновага в природі, і це призводить до цілого ряду наслідків".

Зміління річок

Іншою проблемою є зміління та заростання річок, зупинка їхнього руху, потепління води та відсутність кисневого обміну – як наслідок, відбувається повна зміна видового складу риб, річної флори та фауни.

Причин багато – це й споживання води, а відтак і зниження рівня ґрунтових вод, а також зміна клімату.

Усупереч тому, що багато хто з авторитетних учених достатньо скептично ставиться до цієї ідеї, Юля схильна думати, що зміна кліматичних умов, що виражена у феномені "глобального потепління", відбувається не лише через "парникові гази", але й через зміни в циклах водного обміну, температурного режиму, через різноманітні ґрунтові процеси – усе це пов’язано із цілим рядом різних природних та антропогенних факторів.

Ініціативу здійсню МГО "Інтерньюз-Україна" за підтримки Міжнародного фонду "Відродження"