Українці потребують «абсолютно чіткого» сигналу щодо перспективи членства в ЄС та запровадження безвізового режиму.
Про це заявив Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман у своєму виступі на тему: «Десять років після Луцька. Досягнення та актуальні цілі Асамблеї» під час шостого засідання Міжпарламентської асамблеї Верховної Ради України, Сейму Литовської Республіки, Сенату та Сейму Республіки Польща у четвер у Вільнюсі.
«Ми роками чули аргумент про перевтому ЄС від розширення. Але в умовах агресії і тотальної російської пропаганди цей аргумент не працює, - наголосив В.Гройсман. - Для українців перспектива членства стане не лише стимулом для реформ, а й символом того, що ЄС готовий боротися за Україну - так само як українці сьогодні борються за Європу на східному фронті».
«Це рішення стане потужним ударом по одній з ключових тез російської пропаганди, яка намагається переконати українців в тому, що в Європі на них ніхто не чекає», - зазначив керівник українського Парламенту.
В.Гройсман висловив сподівання, що Литва та Польща і надалі всіляко підтримуватимуть європейські прагнення України, охарактеризувавши парламентський вимір тристоронньої співпраці як «Луцький трикутник», де ці країни допомагають Україні на її євроінтеграційному шляху. «Сподіваюсь, що ви за кожної нагоди підтримуватимете внутрішню дискусію в Євросоюзі з цього питання», - сказав він, звертаючись до парламентаріїв.
Українська Сторона залишається відданою Мінським угодам, а Росія дотепер не виконала жодного пункту: незважаючи на оголошене більш як три місяці тому припинення вогню, українці продовжують гинути чи не щодня; тривають обстріли російськими найманцями позицій українських військових.
«Вони не відводять важке озброєння. Навпаки, ми спостерігаємо надходження нової техніки та свіжих людських ресурсів з території Росії, - сказав керівник українського Парламенту. - Спеціальній спостережній місії ОБСЄ російські бойовики перешкоджають верифікувати режим припинення вогню і місця розташування озброєння».
Пасивна позиція Росії щодо виконання Мінських домовленостей "вимагає активної протидії з боку Євросоюзу" - заявив В.Гройсман та назвав три основні компоненти нашої спільної реакції на такий стан справ:
- Направлення в Україну миротворчого контингенту, або операція з підтримки виконання Мінських домовленостей.
- Вироблення чіткого алгоритму посилення санкцій проти Російської Федерації.
- Спільні зусилля з посилення обороноздатності України.
Спікер Сейму Литовської Республіки Лорета Граужинєнє наголосила у своєму виступі на важливості подальшого розвитку діалогу всередині Євросоюзу з питань Європейської інтеграції України.
Щодо агресії Російської Федерації по відношенню до України Л.Граужинєнє заявила: «Ми не повинні обмежуватися політичними деклараціями». На її думку, необхідно розглянути питання щодо можливості застосування правових механізмів, у тому числі, зокрема, «з’ясувати позицію міжнародного суду». У цьому контексті вона наголосила на важливості активізації парламентської співпраці у міжнародних парламентських форумах.
Вона також висловила переконання щодо успішного здійснення реформ в Україні. «Ви повинні використати всі можливості», - сказала пані Спікер, наголосивши на важливості широкого інформування міжнародної спільноти про перебіг реформ у нашій державі.
Володимир Гройсман заявив, що українська влада та громадяни нашої держави «усвідомлюють усю важливість і відповідальність сьогоднішнього моменту», і запевнив, що Президент, Уряд, Парламент здатні приймати відповідальні рішення і доводити їх до завершення.
Маршалок Сенату Республіки Польща Б.Борусевич у своєму виступі заявив, що Україна є надзвичайно важливою країною як для Польщі і Литви, так і для Європи.
Він запевнив у готовності надавати Україні всіляку підтримку у впровадженні реформ у сфері децентралізації, боротьби з корупцією, реформуванні правоохоронної і судової систем.
Пан Маршалок також наголосив на важливості розгляду питання щодо надання Україні безвізового режиму і запевнив, що Польща підтримуватиме у цьому Україну.