Про це повідомила 1 серпня на спільному брифінгу державної інспекції з карантину рослин по Вінницькій області та аеробіологічної науково-дослідної групи Вінницького медуніверситету, президент асоціації аеробіологів України Вікторія Родінкова.
Кінець липня, серпень та початок вересня на Вінниччині можуть бути небезпечними для людей, які чутливі до пилку амброзії. Донедавна вважалось, що ця рослина не притаманна для Поділля. Але ще минулого року науковці з Вінницького національного медичного університету зареєстрували сплеск активності амброзії у Вінниці, який у рази перевищував показники попередніх років.
Державна інспекція з карантину рослин також фіксує стрімке зростання кількості рослин амброзії у Вінниці. Зріла рослина амброзії полинолистої зовні схожа на полин звичайний. А коли вона починає сходити у травні, її подекуди плутають із чорнобривцями. Тому вона часто залишається на клумбах та квітниках. У період цвітіння, який триває з кінця липня по жовтень, амброзія може сягати до двох метрів заввишки і може випустити у повітря до 1 млн. пилкових зерен, які із вітром переносяться на десятки кілометрів. Амброзія швидко адаптується та поширюється. Крім того, що завдає великої шкоди сільському господарству, амброзія полинолиста псує естетичний вигляд територій міст та інших населених пунктів, а у період цвітіння її пилок дуже зашкоджує здоров’ю людини. Він може викликати алергічну хворобу, так звану «осінню пропасницю», яка супроводжується підвищенням температури, набряком слизової оболонки верхніх дихальних шляхів і очей, погіршенням зору та приступами бронхіальної астми.
.jpg)
Причинами швидкого поширення є висока насіннєва продуктивність, потужна коренева система, здатність витримувати підтоплення, утворюючи при цьому додаткове коріння, дозрівання насіння молочної та воскової стиглості і отримання повноцінних сходів, висока життєздатність насіння (до 40 років), висока регенераційна здатність. Амброзія поширюється лише своїм насінням, разом із насінням сільськогосподарських культур, відходами, сіном, транспортними засобами, тваринами та людиною. Насіння її легко плаває на воді, тому розноситься водою під час повені, злив і при зрошенні. Амброзія полинолиста значно пригнічує в рості культурні рослини. Цей злісний бур’ян розвиває потужну стрижневу кореневу систему, споживаючи до 2000 т. води з 1 гектара площі, відбираючи в культурних рослин поживні речовини та сонячне світло. Насіння зберігає схожість 10-40 років.
Тому амброзію потрібно знищувати не лише як злісний бур’ян, що забирає до 90 % поживних речовин та вологи із ґрунту, не даючи іншим рослинам, у тому числі – сільськогосподарським, - нормально розвиватись та „заглушуючи” їх, але й з огляду на її високу алергенність та тривалий сезон цвітіння.
У Вінницькій області амброзія полинолиста поширена у 16 районах. Це Піщанський, Тростянецький, Тульчинський, Томашпільський, Теплицький, Іллінецький, Бершадський, Ямпільський, Козятинський, Кроижопільський, Чернівецький, Чечельницький, Барський, Літинський, Шаргородський, Могилів - Подільський. Амброзія засмічує 4 міста області: Вінницю, Хмільник, Могилів – Подільський, Жмеринку. Загальна площа її засмічення становить 2060 га. За останні роки площа поширення зростає.
При виявлені амброзії полинолистої необхідно її негайно знищити, щоб недопустити цвітіння та утворення насіння. На необроблюваних землях амброзію та інші бур’яни треба знищувати механічним методом, а також застосовувати гербіциди суцільної дії. На землях з високими санітарно-гігієнічними вимогами (сіножаті, пасовища, прифермські ділянки) потрібно створювати штучні фітоценози з багаторічних бобових і злакових трав або їх сумішок (люцерна із стоколосом та кострицею). Такі суміші за два-три роки добре розростаються й практично повністю пригнічують амброзію полинолисту. Узбіччя автошляхів, залізничних колій за наявності на них амброзії треба обробляти гербіцидами суцільної дії.
Комплексна боротьба з амброзією передбачає проведення карантинних заходів: контроль за фітосанітарним станом підкарантинної продукції, сертифікація такої продукції, локалізація вогнищ бур’яну, запровадження і скасування карантинного режиму.
Відповідальні за виконання заходів по боротьбі з карантинним бур’яном – райдержадміністрації, органи місцевого самоврядування, які мають передбачати в місцевих бюджетах кошти на проведення боротьби з амброзією.
Механічне скошування рослин амброзії полинолистої задля її знищення не ефективне. До знищення рослини призводить лише її викорінення, бо після підрізання стебла рослина здатна до швидкого відтворення наземної частини, причому утворює декілька продуктивних стебел.
За порушення правил боротьби з карантинними бур’янами землекористувачі несуть адміністративну відповідальність у вигляді штрафу, зазначив начальник Державної інспекції з карантину рослин по Вінницькій області Євгеній Баул.
Прогнозувати ж появу пилку цієї рослини у Вінниці українські науковці планують спільно із польськими колегами у рамках міжнародного проекту. Так, об’єднавши зусилля декількох служб і країн, ми сподіваємось ефективно боротись як з амброзією, так і з появою алергії до її пилку у вінничан зазначила Вікторія Родінкова. Наразі на Вінниччині алергію на пилок амброзії мають 1 – 2 %.
Довідка:
Наразі для того, щоб вберегтися від симптомів алергії, можна слідкувати за щотижневими алергопрогнозами, які безкоштовно розповсюджуються вінницькими науковцями. Прогнози можна побачити на українській сторінці сайту Європейської Аероалергенної Мережі www.polleninfo.org або замовити їх надсилання на електронну адресу чи мобільний телефон у вигляді смс.
Замовлення прогнозу можна здійснити, написавши на електронну адресу [email protected] або надіславши запит на номери (050) 549 96 56 або (096) 350 50 10.
Разом із прогнозом розповсюджуються й рекомендації лікаря про те, як попередити симптоми сезонної алергії.