За останні місяці комунальні платіжки українців дорожчали кілька разів. Першим було підвищення ціни на газ з 1 травня. Тоді тарифи для домогосподарств, які опалюються газом, злетіли практично наполовину, а для власників квартир, обладнаних газовими плитами, на декілька відсотків. Із 1 червня на 10-40% зросли тарифи на електроенергію (в залежності від споживаної енергії і наявності електроплит). А з 1 липня подорожчали послуги водопостачання і опалення.
Далі легше не стане, адже ситуація із закупівлею газу критична. Тобто час вводити режим максимальної економії та подумати, що можна зробити, аби вберегти бодай частину своїх грошей при цьому галопуючому і вимушеному подорожчанні.
Про це журналіст "Міста" вирішив поговорити зі справжнім експертом, людиною, яка не просто знає все про ощадливе використання комунальних послуг, але й багато що з цього втілила у власній квартирі - Олександром Гаврилюком. Голова Асоціації старших у будинках Вінниці з радістю ділиться своїм досвідом.
.jpg)
- Не секрет, що нині можна вибрати для своєї оселі що тільки забажаєте - від електричних і до твердопаливних котлів. Хочете, опалюйте свій будинок жмихом кукурудзи, соломою, деревиною... Хочете, використовуйте сонячну енергію... А головне питання нині: як вибрати найефективніший варіант. Якщо це Крим, то використання енергії сонця там має першочергове значення. Якщо це регіон, де постійно дують вітри, то вітряки - саме те, на чому варто зосередитись в плані енергоощадності. Вінниця ж - центральний регіон країни. Ми можемо використовувати весь арсенал енергоефективих засобів. Але самими лише сонячними батареями чи самими лише вітряними генераторами гарного ефекту не досягти. Потрібне комплексне використання, - розказує Олександр Гаврилюк.
- На чому варто в першу чергу спробувати зекономити?
- Я б радив подумати, як можна заощадити на опаленні. Адже це найдорожча послуга на сьогодні. За підрахунками та заявам деяких аналітиків, опалення трикімнатної квартири незабаром коштуватиме більше 1000 грн. щомісячно. Для двокімнатної квартири - 500-600 грн. Звісно, є пільга та субсидії, але ж їх дають не усім. А врахуйте, що у будь-якому місті не менше 5% населення наймають квартири. Як їм вижити з такими цінами на комунальні послуги та ще плюс платити господарям за проживання? Враховуючи ж події у Криму та на Сході країни, ця категорія населення ще й збільшилась.
- То що б Ви могли порадити вінничанам?
- Можу говорити про те, що випробував сам. Перед тим, як поміняти систему опалення в своїй квартирі, передивився багато матеріалів, ознайомився з різноманітними методиками, рекомендаціями, розмірковував, що з цього найдоцільніше... Найефективніше та найшвидше, що можна зробити прямо зараз - це система "тепла підлога". Мій товариш на вулиці Скалецького всю систему опалення пустив через підлогу - у кімнатах, на кухні, у ванній. Він тепер котел навіть у найсуворіші зимні морози на позначку більше 40 градусів робочої температури води не виставляє. Це мінімум. А якби котел дозволяв виставити ще менше, то він би тільки зрадів. Бо іноді навіть жарко в хаті буває...
- А не простіше доставити батареї, наприклад?
- Звісно ж, ні. Інший мій товариш живе на четвертому поверсі в багатоповерхівці на Вишеньці - у нього звичайне опалення за допомогою батарей. Котел у найбільші холоди працює з робочою температурою води 70-75 градусів. От тоді у нього тепло. В той час, як у знайомого з "теплою підлогою" в ці ж дні доводиться кватирку відчиняти. Це пояснюється просто: в його випадку підлога - це єдина велика батарея, яка передає всю свою енергію у квартиру рівномірно. А у того, в кого батареї, тепло розносять квартирою протяги, багато втрачається.
- І скільки можна на цій "теплій підлозі" заощадити?
- Зважайте, що котел у квартирі з батареями вмикається і вимикається частіше, таким чином зношується сам котел, використовується більше газу. А якщо спробувати висловити економію у грошах, то власник теплої підлоги платив щомісяця 200 грн. за опалення у трикімнатній квартирі, а той, що має опалення з батареями - 400-500 грн.
- А швидко окупається ця система?
- Судіть самі, власник трикімнатної квартири з теплою підлогою, враховуючи мінімальне споживання газу, платив 200 грн. Нехай з урахуванням подорожчання він платитиме 300 грн. А ті, в кого батареї, за таку саму квартиру вже цього року платили майже 700 грн. Різниця - 400 грн. Економія за п\'ять місяців опалювального сезону 2000 грн. А за два сезони ви повністю повернете ті гроші, які вклали у обладнання "теплої підлоги".
- А ще більше зекономити на цьому можна?
- Можна, якщо скористатися новими технологіями. Адже теплі підлоги можна робити не лише водяними, але й електричними. Є новітній матеріал, схожий на целофан, товщиною з обгортку глянцевого журналу, який легко скручується у рулон. Його зовсім не обов\'язково монтувати в цемент, достатньо покласти під ламінат, лінолеум, або навіть килим. Він абсолютно безпечний, хоч і працює на електрострумі. У вакуумній упаковці закладено масу тонесеньких дротів, які отримують живлення у 12 вольт. Це як батарейка від кишенькового фонарика. Тобто навіть якщо уявити, що десь цей целофан трошки пошкодиться і туди потрапить вода - нічого небезпечного ні для людини, ні для вашого житла не станеться. Більше того, одне чи навіть кілька пошкоджень практично не впливають на якість роботи решти покриття. Це як один "мертвий" піксель на екрані монітору, ви його, звісно, побачите, якщо уважно приглядатиметесь, але на якість роботи усього монітору це ж не впливає.
- Цікава ідея, це якась надсучасна технологія?
- Аж ніяк. Я познайомився з цією технологію у Києві ще п\'ять років тому. Вже тоді цілком реально було придбати цей матеріал, привезти у Вінницю та обладнати квартиру. В себе так не зробив лише з однієї причини - в мене квартира на першому поверсі, з підвалу завжди добре тягнуло. Тож коли дійшло до ремонту, треба було утеплювати пінопластом, робити цементу стяжку. А де цементна стяжка, то там вже й труби кинули, зробили традиційну "теплу підлогу".
- А в інших квартирах це чому так рідко використовують?
- А причина у консервативному підході. От прийнято в нас використовувати для облаштування "теплої підлоги" труби, от і використовують лише труби. Так само з пластиком. У США внутрішні водогони з пластикових труб роблять з 50-их років, бо це зручно, швидко, дешево, надійно. У нас ще десять років тому пластик для цього взагалі не використовували. Та й зараз багато вінничан роблять вибір на користь металу. А дахи? Рубероїдна система покриття вже ніде в світі не використовується. Тільки у нас, в Росії, ну ще, може, у Білорусі. Весь світ перейшов на більш дешеві, більш надійні та енергоефективні системи утеплення. Там дахи утеплюють так само, як ми утеплюємо стіни. От так одне до одного й отримуємо економію.
- До речі, щодо утеплення стін. Як оцінюєте ефективність таких заходів?
- Це справді дієва технологія. Утеплені пінопластом або мінеральною ватою стіни виконують одразу кілька функцій - зберігають тепло у квартирі, захищають стіни від руйнування. Особливо ефективно використовувати таке утеплення на бетонних стінах. Але є й одне суттєве зауваження. Це не всім потрібно. Перш ніж братись за утеплення стін за цією технологією, треба обов\'язково провести розрахунок - який матеріал доцільно використати та яка має бути його товщина. Якщо утеплювачі - професіонали, то вони ці розрахунки здатні зробити. А як ні, не варто з такими й зв\'язуватись. Адже у Вінниці є старі будинки, де це утеплення просто не потрібне, там стіни й так взимку не промерзають, тож ви викинете гроші на вітер. А є п\'ятиповерхівки, де інакше тепло не зберегти.
- Чи не виходить так: щоб зекономити у майбутньому, треба більше витратити зараз?
- Так, але ж це все окупається. Енергоощадні лампочки, для прикладу, справді не дешеві. Але ж через якийсь час буде економія на оплаті освітлення. Тут та сама історія, що й з пільгами та субсидіями. Якщо ви оформили субсидію, то маєте використати певну кількість води, електрики, тепла... Якщо ви їх не використали, то субсидію не отримаєте. І буває так, що в декого доходить до абсурду. Мені розповідають історії, що є вінничани, які просто відкручують на повну крани, вмикають на цілий день світло або газ, аби тільки дотягнути до тієї омріяної субсидії. То хіба з таким підходом ми колись навчимось по-справжньому економити?
- Звісно ж, ні. А що робити?
- Треба міняти цю систему. Вона не діє. Поки система дозволятиме якось "викрутитись, обманути, переграти", ми будемо викручуватись, обманювати та намагатись цю систему переграти. Це у багатьох таке, вибачте, бачення життя. І роблять так не одиниці, а кожен третій. І нікого з них не хвилює, що його дії, по суті, - злочинні: і стосовно економіки, і стосовно наступних поколінь.