Суспільне життя держави наразі охоплене виборчим процесом, який, як відомо, розпочався 30 липня 2012 року. Вже 28 жовтня відбудуться чергові вибори народних депутатів України. Однак важко не розгубитися у різноманітності законодавства про вибори, зміни до якого відбуваються часто та стабільно.
Отже, до вашої уваги коментар щодо законодавства України, яке застосовується адміністративними судами під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів, пов’язаних з виборами народних депутатів України.
Питання організації, проведення виборів народних депутатів, здійснення виборчого процесу, його забезпечення та гарантування врегульовані Конституцією України, Законами України «Про Центральну виборчу комісію», «Про державний реєстр виборців», «Про вибори народних депутатів України», а також прийнятими до них іншими актами законодавства.
Аналізуючи попередню судову практику, необхідно наголосити на тому, що при розгляді справ, пов’язаних з виборчим процесом, існували проблеми із застосуванням Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) та виборчих законів стосовно визначення підвідомчості та підсудності цих справ, що вносило певний дисбаланс у механізм захисту прав і законних інтересів виборчого процесу.
Віднедавна законодавець почав приділяти значну увагу врегулюванню питань оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів виборчого процесу. Доказом актуальності цієї теми є закріплення у виборчих законах розділів, у яких висвітлено процедуру оскарження. Зокрема, Законом України «Про вибори народних депутатів України» визначено, що суб’єктами розгляду скарг є виборча комісія або суд, тобто встановлено два способи оскарження – адміністративний і судовий. Вибір форми захисту порушеного права залежить від власної волі виборця, що відповідає статті 55 Конституції України.
Аналіз положень розділів Закону України «Про вибори народних депутатів України» дає змогу виділити такі позитивні моменти щодо реалізації права на оскарження:
- визначення поняття “суб’єкт виборчого процесу” і встановлення кола суб’єктів виборчого процесу, які мають право на скаргу;
- визначення предмета та суб’єкта оскарження;
- закріплення альтернативи у захисті порушених виборчих прав шляхом звернення до виборчої комісії або безпосередньо до суду, що залежить від власного вибору суб’єкта звернення;
- законодавче закріплення вимог щодо форми та змісту скарги;
- встановлення строків розгляду скарг;
- закріплення процесуальних прав щодо подання доказів суб’єктами звернення зі скаргою;
- можливість перегляду судового рішення шляхом оскарження в апеляційному порядку.
Відповідно до пункту шостого частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом.
Особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, у тому числі Центральної виборчої комісії, комісій з референдуму, членів цих комісій, встановлено статтею 172 КАС України. За змістом цієї норми, вона визначає порядок розгляду справ, пов\'язаних із правовідносинами, які виникають у період виборчого процесу. Для таких справ установлено особливий порядок визначення їх предметної підсудності.
Зокрема, відповідно до частини четвертої статті 172 КАС України рішення, дії або бездіяльність окружних виборчих комісій щодо підготовки та проведення виборів народних депутатів, а також їх членів оскаржуються до окружного адміністративного суду за місцем знаходження відповідної комісії.
Інші рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, що визначені частиною третьою-четвертою статті 172 КАС України, оскаржуються до місцевого загального суду як адміністративного за місцем знаходження відповідної комісії.
Рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії щодо встановлення нею результатів виборів оскаржуються до Вищого адміністративного суду України. Усі інші рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії оскаржуються до Київського апеляційного адміністративного суду.
Слід не забувати, що відповідно до положень статті 108 Закону України «Про вибори народних депутатів України» та статті 172 КАС України суд невідкладно повідомляє ЦВК, відповідну окружну та (чи) дільничну виборчу комісію про надходження позову та про ухвалене судом рішення. Адже виборча комісія, після повідомлення суду про прийняття до провадження позову із того ж питання та з тих підстав, повертає скаргу суб’єкту звернення без розгляду не пізніше наступного дня з дня отримання повідомлення судом.
Відповідно до положень статті 173 КАС України справи щодо уточнення списку виборців розглядає місцевий загальний суд як адміністративний суд за місцем знаходження відповідної комісії. При чому суд звертається до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців із запитом щодо уточнення відомостей про виборця.
Швидкоплинність виборчого процесу обумовлюють спеціальні процесуальні строки на звернення із позовами до адміністративних судів, розгляду та вирішення відповідних спорів, а також інші особливості.
Згідно зі статтею 172 КАС України позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, членів цих комісій може бути подано до адміністративного суду у п’ятиденний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності. Позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, членів цих комісій, що мали місце до дня голосування, може бути подано до адміністративного суду у п’ятиденний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності, але не пізніше 24 години дня, що передує дню голосування. Позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, членів цих комісій, що мали місце у день голосування, під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування на дільниці, може бути подано до адміністративного суду у дводенний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.
Суд першої інстанції вирішує справи у дводенний строк після надходження позовної заяви. Адміністративні справи за позовними заявами, що надійшли до дня голосування, вирішуються судом у дводенний строк, але не пізніше ніж за дві години до початку голосування. Адміністративні справи за позовними заявами, що надійшли у день голосування вирішуються судом до закінчення голосування. Справи, що надійшли у день голосування, але після закінчення голосування, вирішуються судом у дводенний строк після надходження позовної заяви.
Відповідно до положень статті 177 КАС України судові рішення за наслідками розгляду справ, пов’язаних з виборчим процесом, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у дводенний строк з дня їх проголошення, а судові рішення, ухвалені до дня голосування, - не пізніш як за чотири години до початку голосування.
Суд апеляційної розглядає справу у дводенний строк після закінчення строку апеляційного оскарження. Апеляційна скарга стосовно судового рішення, що було ухвалене до дня голосування, розглядається не пізніше ніж за дві години до початку голосування. Судове рішення суду апеляційної інстанції є остаточним.
Відповідно до частини другої статті 16 Закону України «Про вибори народних депутатів України» виборчий процес чергових виборів народних депутатів розпочинається за дев\'яносто днів до дня голосування. З урахуванням того, що днем голосування є 28 жовтня 2012 року, тому днем початку виборчого процесу є 30 липня 2012 року.
Частиною сьомою статті 11 Закону України «Про вибори народних депутатів України» встановлено, що виборчий процес завершується через п\'ятнадцять днів після дня офіційного оприлюднення Центральною виборчою комісією результатів виборів депутатів. Приписи цієї норми вказують, що ключовою датою для визначення дня завершення виборчого процесу є день офіційного оприлюднення ЦВК результатів виборів народних депутатів.
Офіційне оприлюднення результатів виборів народних депутатів регламентується статтею 100 Закону України «Про вибори народних депутатів України». Із частини першої цієї статті слідує, що Центральна виборча комісія не пізніш як на п\'ятий день з дня встановлення результатів виборів офіційно оприлюднює результати виборів депутатів у газетах «Голос України» та «Урядовий кур\'єр». Отже, логічним є висновок про те, що днем офіційного оприлюднення результатів виборів є день видання цих газет.
Отже, днем офіційного оприлюднення результатів виборів народних депутатів є день виходу у світ газет «Голос України» та «Урядовий кур\'єр». Тому й під час визначення дня завершення виборчого процесу необхідно виходити з дня виходу у світ вказаних газет. Тобто саме з цього дня потрібно відрахувати п\'ятнадцять днів, після закінчення яких виборчий процес буде завершеним. При цьому слід враховувати положення частин другої та третьої статті 17 Закону України «Про вибори народних депутатів України», з яких слідує, що першим днем строку, який відповідно до цього Закону має початися у зв\'язку з настанням певної події, є день, наступний після настання вказаної події. Останнім днем строку, який відповідно до цього Закону має закінчитися у зв\'язку з настанням певної події, є день, що передує дню вказаної події. Наприклад, якщо офіційне оприлюднення результатів виборів народних депутатів відбудеться 1 листопада 2012 року, то виборчий процес завершиться 16 листопада 2012 року.
Тому, у випадку наявності спорів поза межами виборчого процесу, провадження в таких справах здійснюється в загальному порядку. Із цього приводу Пленум Вищого адміністративного суду України в абзаці четвертому пункту 2 Постанови від 2 квітня 2007 року № 2 дав такі роз\'яснення: «Спори, зокрема щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій чи комісій з референдуму, які виникли поза межами етапів виборчого процесу та процесу референдуму або не стосуються виборчого процесу чи процесу референдуму, не належать до спорів, пов\'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, а тому визначення юрисдикції таких спорів та їх розгляд проводяться в загальному порядку».
Норми законодавства стосовно сторін у виборчих спорах є доволі специфічними з огляду на свій суб’єктний склад.
Так, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач (ч.І ст.50 КАС України). Отже, сторонами у виборчому спорі, який підлягає розв\'язанню адміністративними судами, також є позивач і відповідач.
Визначення позивача у виборчому процесі виборів народних депутатів також має окремі особливості та викликає при цьому відповідні труднощі у зв\'язку з недосконалістю виборчого законодавства.
Відповідно до частини першої статті 172 КАС України право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб’єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціативна група референдуму, інші суб\'єкти ініціювання референдуму.
Зі змісту цієї норми вбачається, що позивачами у згаданій категорії виборчих справ можуть бути суб\'єкти відповідного виборчого процесу. Статтею 12 Закону про вибори народних депутатів встановлено, що суб\'єктами виборчого процесу є: виборець; Центральна виборча комісія, а також інша виборча комісія, утворена відповідно до цього Закону; партія, що висунула кандидата у депутати; кандидат у депутати, зареєстрований у порядку, встановленому цим Законом; офіційний спостерігач від партії, яка висунула кандидатів у депутати у загальнодержавному окрузі, від кандидата у депутати в одномандатному окрузі, від громадської організації, який зареєстрований у порядку, встановленому цим Законом.
Разом із цим, під час визначення позивача в такій категорії справ необхідно враховувати рекомендаційні роз\'яснення Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 02.04.2007 №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов\'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму» (далі – Постанова Пленуму), наведені в абзаці п\'ятому пункту 3: «... судам слід враховувати, що в зазначеному порядку звернутися до суду мають право особи, які мають намір реалізувати своє право на участь у виборчому процесі чи процесі референдуму або набути статусу суб\'єкта виборчого процесу чи процесу референдуму, у разі відмови в цьому виборчими комісіями чи комісіями з референдуму або органами державної влади чи органами місцевого самоврядування. Якщо така відмова не оскаржена або визнана законною, то ці особи не мають права оскаржувати подальші рішення, дії та бездіяльність виборчих комісій чи комісій з референдуму або органів державної влади чи органів місцевого самоврядування у виборчому процесі чи процесі референдуму як суб\'єкти відповідного процесу та не мають права в подальшому на подання позову в зазначеному порядку» .
З аналізу викладеного слідує, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій у виборчому процесі виборів народних депутатів позивачами є: виборець; партія, що висунула кандидата у депутати; кандидат у депутати, зареєстрований у порядку, встановленому цим Законом; офіційний спостерігач від партії, яка висунула кандидатів у депутати у загальнодержавному окрузі, від кандидата у депутати в одномандатному окрузі, від громадської організації, який зареєстрований у порядку, встановленому цим Законом; та особи, які бажають набути такий статус.
Відповідачами у виборчому спорі можуть бути всі особи, які перешкоджають реалізації виборчих прав суб\'єктами виборчого процесу або іншими носіями таких прав.
Згідно з частиною дев\'ятою статті 108 Закону України «Про вибори народних депутатів України» рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, членів цих комісій, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації, кандидатів, їхніх довірених осіб, партій, їхніх посадових та уповноважених осіб, офіційних спостерігачів, що порушують законодавство про вибори, можуть бути оскаржені до суду в порядку, визначеному КАС України.
Однак вважаємо, цей перелік відповідачів у згаданій нормі не може бути вичерпним, оскільки, як зазначалося, відповідачами у виборчому спорі можуть бути всі особи, які перешкоджають реалізації виборчих прав суб\'єктами виборчого процесу або іншими носіями таких прав.
Слід також звернути увагу читача на особливості судових рішень, постановлених за наслідками розгляду справ, пов’язаних з виборчим процесом, та їх оскарження.
Так, суд, установивши порушення законодавства про вибори, визначає у рішенні спосіб захисту порушених прав та інтересів , а також порядок усунення усіх наслідків цих порушень відповідно до закону або приймає інше передбачене законом рішення. У разі виявлення порушень, що можуть бути підставою для притягнення до іншої відповідальності, суд постановляє окрему ухвалу з повідомленням про наявність таких порушень і надсилає її до органів чи осіб, уповноважених вжити у зв’язку з цим заходи, установлені законом.
Судові рішення набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Судові рішення Вищого адміністративного суду України набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Наприкінці вищенаведеного слід наголосити на тому, що положення згаданих приписів статей 172-179 КАС України визначають особливості розгляду та вирішення спорів у межах виборчого процесу. І хоча у КАС України поняття виборчого процесу не визначено, воно слідує зі статті 11 Закону України «Про вибори народних депутатів України», яким визначено етапи (початок, проходження та закінчення) виборчого процесу до моменту офіційного оприлюднення Центральною виборчою комісією результатів виборів народних депутатів.
Заступник голови Вінницького апеляційного адміністративного суду Жанна Мельник-Томенко