Чи були рівними можливості для всіх на виборах?

Протягом проекту було проведено 5 правових тренінгів для осіб з інвалідністю різних нозологій, було залучено широку громадськість до обговорення піднятої теми під час 3 прямих телеефірів, було активізовано до вираження своєї громадянської позиції людей з інвалідністю Вінницької області шляхом розповсюдження інформаційних матеріалів, було проведено моніторинг виборчих дільниць міста Вінниці щодо пристосованості їх до потреб «особливих» виборців, був проведений круглий стіл для представників дільничних комісій на тему участі у виборах людей з інвалідністю, зокрема бажаючих здійснити своє волевиявлення на дільниці, а не вдома, 28 жовтня була надана волонтерська та транспортна допомога (було орендовано спеціалізований транспорт з підйомником) людям з інвалідністю для голосування на дільницях. Окрім цього протягом проекту постійно проводилося юридичне консультування людей з обмеженими фізичними можливостями щодо участі у виборах.

21 листопада в міськвиконкомі пройшла заключна прес-конференція задля підведення підсумків проекту. Керуючий справами міської ради Сергій Григорович Чорнолуцький доповів про те, як пройшли вибори у Вінниці, виразив своє задоволення, що репутація міста не заплямована якимись кричущими фактами правопорушень під час кампанії та у день голосування, поділився власними враженнями щодо проекту, схвально оцінив роботу ГО «Паросток». Директор міського Центру соціальних служб сімї, дітей та молоді Світлана Іванівна Сулімова висловила задоволення від плідної багаторічної співпраці з «Паростком» та сподівання на нові цікаві проекти. Усі фігуранти прес-конференції поділилися своїми враженнями та висновками, а також очікуваннями щодо майбутніх виборів.

Керівник проекту Ірина Саранча зазначила: «Після реалізації даної програми ми зробили висновки, побачили усі недоліки в існуючій ситуації, у нас намітився план дій на період до наступних виборів. Але що стало приємною несподіванкою – співпраця з місцевою владою, ставлення влади до наших дій. І в цьому ставленні ми зрозуміли, що нас вважають дійсно партнерами, а не перешкоджаючим фактором. Це приємне для нас визнання з боку влади, що ми можемо разом робити спільну і корисну для усіх справу! А ще дуже надихають радісні обличчя людей, яким ми допомагали діставатись на дільниці, коли вони проголосували і їдучи в машині додому казали слова вдячності та впевненості, що на дільниці «справжніше» голосування, ніж удома. Заради цих слів та таких виразів на обличчях варто було недосипати ночами!»

Отож, проект закінчено, висновки зроблені. Якими ж будуть наступні кроки неурядових організацій та владних структур на шляху розбудови громадянського суспільства?