Про це вона заявила на круглому столі «Соціально відповідальний бізнес в Україні: дієве партнерство заради майбутнього країни», який провели 13 березня Громадська організація «Київський форум», Національна спілка журналістів України та «Київський прес-клуб».
.jpg)
- В Україні зараз існують дві культури бізнесу: реалізація творчого потенціалу та банальна гонитва за прибутком. Згідно першої культури, компанії інвестують у людей, застосовують принципи інноваційності, і завдяки цьому навіть у найважчі кризові часи знаходить нові ринки та показують більший результат. Яскравим прикладом цього є корпорації Vіrgin Річарда Бренсона. В іншому випадку, коли компанія сповідує постулат «прибуток за будь-яку ціну», про розвиток людського потенціалу говорити не доводиться. Така компанія лише вдає із себе благодійника. А компанії, які отримують з бюджету кошти на покриття збитків, не зацікавлені у розвитку та модернізації. Тому вважаю доцільним введення принципу, згідно якого корпоративна соціальна відповідальність має стати стандартом на рівні держави, - сказала депутат. – У такому випадку на законодавчому рівні ми б отримали перелік критеріїв, згідно з якими можна було визначити, притаманна компанії КСВ чи ні. Такий підхід у перспективі дозволив би визначити умови видачі державних гарантій та умови допуску компаній під час проведення державних тендерів. Перевагу б мали компанії, яким притаманна КСВ ,- а цей показник у нас вже чітко стандартизований і його можна виміряти. Тоді бізнес у нашій країна дійсно став би соціально відповідальним.
Оксана Калетник навела приклад Барака Обами, який торік на зборах Глобальної ініціативи фонду Біла Клінтона виголосив зворушливу промову про долю країни та вплив кожного на неї. А вже через кілька днів з держбюджету було виділено 800 мільйонів доларів на ініціативу фонду з реконструкції державного житла за новітніми енергозберігаючими технологіями. Замовлення отримали ті компанії, які не один рік працюють з фондом і вже давно практикують КСВ.
- Мені такий підхід дуже близький, - зазначила Оксана Калетник. - Наведу власний приклад. Бізнес, з якого я виросла, включав будівельну компанію. Одна справа, коли дають кошти на «благодійність» за принципом відкупу, а інша – коли свідомо інвестують у соціальні проекти. Яким шляхом пішли ми: відсоток від прибутку надходив заснованій нашими однодумцями громадській організації на реалізацію проектів, пов’язаних з розвитком територій. Ми відслідковували, на яких територіях проживають наші співробітники, і частину прибутку перераховували туди – на будівництво дитячих майданчиків, інших соціально важливих об’єктів. Таким чином наші співробітники отримали мотивацію, а компанія - можливість проявити соціальну відповідальність.
Явище, коли компанії проявляють КСВ, Оксана Калетник охарактеризувала як неокапіталізм – капіталізм і соціалістичним обличчям. На її думку, саме така форма могла б запрацювати в Україні.
- Капіталізм приходить до розуміння, що соціальна складова – важлива умова розвитку суспільства. У США ще у 50-х роках минулого століття усвідомили, що компанія, яка орієнтується лише на прибуток і не вкладає у розвиток людського потенціалу, приречена на знищення. Промовистим також є досвід бангладешського мільярдера Мухаммеда Юнуса, який робив ставку саме на творчий потенціал та розвиток особистості. І саме йому належить фраза, що коли бізнес працюватиме за принципом інвестування у людський потенціал, бідність треба буде здати у музей, - підкреслила народний депутат.
Така нова філософія розвитку бізнесу у сучасних умовах відповідає основним постулатам комуністичної ідеології – колективістської психології та гуманістичної моралі. Саме ці два критерії, на думку Оксани Калетник, і є основою корпоративної соціальної відповідальності.