Відпустка: щоразу по-новому!
Мабуть кожен з нас не раз бачив по телевізору цікаві передачі про подорожі у ек-зотичні країни, коли, зручно влаштувавшись перед екраном телевізора, можна ознайомитись з історією, традиціями, побутом, та, власне всім, що може нас здивувати у далеких небачених країнах. Одночасно усвідомлюючи, що, мабуть тільки й по телевізору це все і можна побачити. Та не все так погано насправді. Ну, по-перше, не так вже і дорого зараз коштує поїхати відпочити, скажімо в Туреччину, Єгипет, або ж у європейські країни - Хорватію, Болгарію, Угорщину... По-друге, не варто зациклюватись на обов’язковій наявності першокласного готелю на «1-й лінії» (тобто поближче до моря). Краще направити потік своїх накопичених протягом року коштів на перегляд саме чогось цікавого, вразливого, знакового. Якщо це Єгипет – неодмінно варто побувати на пірамідах у Гізі, в Національному музеї у Каїрі, побачити Суецький канал та тунель під ним, а ще…там є багато чого цікавого. І хочеться мені, щоб у пам’яті моїй про незвичний відпочинок пригадувалось саме це, а не тільки 5-зірковий готель з «all inclusive» (все включено). І, дякувати богу, я навчився отримувати враження саме від екзотики побаченого, а не від «євроремонту» та висококласного обслуговування. Що ж, можна просуватись далі.
Якщо вам набридло просто спостерігати за витонченою екзотикою, зробіть її самі. Наявність у нас та у них розвиненої транспортної інфраструктури штовхає нас на купівлю для подорожі квитка у зручному автобусі, купе поїзда або літака. А чи пробували ви подо-рожувати автостопом? Більшість з нас ніколи не зробить такий крок, адже досить сильно поглинула нас цивілізація. Навіть в трамваї мені зараз якось незручно проїхатись «зай-цем», хоча у студентські роки я це робив залюбки. Романтики бракує. З одного боку, хо-четься чогось екстремального, з іншого – перетягують на себе звички цивілізації: готель, кондиціонер, супутникове TV… До речі, щодо мандрівок автостопом – це цілком реально; в мене знайомі є вінничани, які саме таким способом подорожують. Але про – іншим разом.
Ото ж, в пошуках золотої серединки мені допомогли друзі. Спочатку це були невеличкі вилазки на природу, деколи з ночівлею. Потім - сплави на катамаранах по річці, вечірні посиденьки біля багаття до глибокої ночі, ночівлі у наметі. Потім, під час поїздок до моря – нескладні походи по цікавим місцям у Криму. Карпати теж не залишились осторонь. І ось тепер, маючи на озброєнні все, що потрібно для повноцінного довготривалого походу, я можу сам, зібравши дружню компанію однодумців, спланувати та організувати цікавий відпочинок для відпустки.
Пам’ятаєте, влітку було 4 законних вихідних дні на день Конституції? Варто було відпроситись з роботи ще хоча б на день, і у вас є 5 повних днів для відпочинку, скажімо на піщаному пляжі Затоки. Тільки не на базі відпочинку, а на самісінькій піщаній косі шириною 20-30 метрів, що розділяє власне море та широкий лиман (він називається Будакський), що тягнеться від Затоки (це недалеко від Одеси) на декілька кілометрів на південний захід. Просто у наметі. Проїзд електричкою, далі – автобусом вам обійдеться в 160 гривень в обидва боки. Решта – купити невишуканих продуктів – крупи, макарони, консерви, ковбаса…Та все це можна купити там же, у місцевому супермаркеті або на ринку, варто лише пройтись пішки з кілометр-два. А от тепер – враження. Уявіть собі: і тихий вечір на узбережжі моря, намет стоїть на живописній піщаній косі, ну, буквально в 5-10 метрах від води. Сідає сонце. Сидиш собі просто на піску біля води з кружкою чаю. Навкруги – тиша, майже нікого немає. Лише одинокі пари-романтики з найближчих пансіонатів прогулюються берегом. І тільки легкий шум морських хвиль порушує спокій. І ти розумієш, що зараз твій будинок саме тут. І ночувати ти будеш саме тут, біля моря, на піску, у наметі. А вранці – те саме: визирнув з намету – і перед тобою пісок і рівнесенький горизонт Чорного моря.
До речі, Затока (селище міського типу Одеської області) – ідеальне місце для відпочинку, якщо ви хочете просто тепле з прозорою водою море, чистий дрібний пісок, яскраве сонце, простір. А мікроклімат лиману, здається поглинув в себе всі запахи південного степу. Сприятливе географічне розташування, віддаленість від індустріальних центрів та повна відсутність промислових підприємств зробили це містечко екологічно найчистішим місцем на Чорноморському узбережжі. Це дійсно елітне місце для відпочинку.
Скажете, якось вже ідеально? Та ні, насправді така гарна погода була наступні дні, а от перша ночівля була для нас випробуванням ще тим!
Протягом дня, доки ми добирались до місця нашої стоянки ніщо, як кажуть не ві-щувало біди. Аж от під вечір над обрієм зі сторони моря почали опускатись темні свинцевого кольору хмари. Повіяв тривожний вітерець. Подекуди почали капати важкі одинокі краплі дощу. Від втоми денного переїзду ми, трохи знесилені та, після легкої вечері влаштувались спати. А над горизонтом десь далеко у морі все спалахували блискавки, та ледве чути було гуркіт грому. Прокидаючись вночі та визираючи з намету, ми спостерігали, як шторм проходить десь стороною, потім заспокоювались та знову засинали. На ранок все скінчилося. Небо було чистим. Привітливе сонце вабило нас до засмаги, а вода у морі була надзвичайно тихою та прозорою. Протягом п’яти днів ми з насолодою купались, засмагали, а головне – насолоджувались такою собі невигадливою композицією природного пейзажу – небо, море та пісок… Вечорами можна було зробити прогулянки у містечко, переглянути кіно – дешеву «екранку» за 15 гривень щойно випущеного «Man in black III» в літньому кінотеатрі на якійсь турбазі відпочинку; купити фруктів та овочів, рибу, вино… Мабуть, тут і зайве говорити про витрати, адже цей відпочинок нам обійшовся лише у 400 гривень на кожного. І це не відпустка, так – з’їздили покупатися в морі… За те вражень – досхочу.
Ото ж, не соромтесь. Відкиньте правила. І зробіть свій відпочинок по-своєму: цікавим, романтичним, незабутнім.