Вінниця 1942-го на кіноплівці

Вчора, наче грім серед ясного неба, в моїх сповіщеннях соцмережі з’явилось повідомлення мого товариша і колеги, адміністратора спільноти «Історія Вінниці» Олександра Наконечного «Привіт. Відео бачив?» і посилання на нього.

Відкривши його, одразу напружився через назву Winniza 42, адже зафільмовану окупаційну Вінницю ми мали змогу бачити лише в обривках німецького кінощоденника Die Deutsche Wochenschau (старше покоління пам’ятає його по легендарному фільму «17 миттєвостей весни», де в першій серії Олег Табаков, він же бригадефюрер СС Вальтер Шелленберг дивиться саме цей кіножурнал), пропагандистського фільму про німецьких гірських стрільців «Товариші під знаком едельвейсу», де засвітився лише базар Каліча і звісно ж, кадри розкопок жертв НКВД.

Але всі ці відео в більшості не мали прив’язки до місцевості. Простіше кажучи, пересічний глядач не впізнавав Вінницю. А це відео зовсім інакше. Мабуть, там живе дух міста. Причому дух тієї епохи, того часу, який і досі має свідків, але зовсім не вирізняється об’єктивними історичними оцінками.

На цій плівці оживе німецьке вояцтво, яке посміхаючись, мружиться від сонця. Вінницький вокзал, знищений можливо тими ж вояками в 1944 році. Проживатимуть заново події 70-річної давнини і ті, хто прийшов на перон в надії сісти на свій потяг. Водонапірна башта буде чванливо дивитись на місто годинником на своєму вершечку, а мансарда «Савою» буде сперечатись з нею, хто ж них вище в центрі міста. Вони ще не знають про свою долю через два роки, коли в березні 1944 року їх не стане.

Соборна, чи то пак, тодішній Український проспект буквально тоне в деревах та благословенної тіні, яку вони дають для центральної вулиці. Красень театр, ще оперний, також не може знати те, що піде вслід за годинником на башті і мансардою 6-поверхової перлини в небуття..
Щось я розмріявся. Не буду розкривати інтригу повністю.

Приємного перегляду! Ласкаво прошу в 1942 рік, як би не двозначно це звучало, бо ж не приведи Боже..

Чекатиму Ваших вражень.

P.S. За відео дякую користувачеві Bambamus1, пану Андрію Рибалці, який надіслав це відео на електронну пошту спільноти і.. невідомому німецькому офіцеру(чи цивільному), що зняв ці унікальні кадри на пам\'ять про місто над Бугом.