Вінничани 400 років тому та їх права (документ)

Напевно кожен з нас чи то з цікавості, а чи з приватної необхідності заходив на сайт міської ради Вінниці, шукаючи певні документи. Немає нічого нового під сонцем – отож пропоную Вам поглянути на аналогічні папери, лише 400-річної давнини. Нижче – привілей польського короля Владислава IV місту Вінниці від 31 липня 1634 року, який підтверджує привілеї – особливі права міста своїх трьох попередників – Сигізмунда ІІІ Вази, Стефана Баторія і Сигізмунда ІІІ Августа. Документ був перекладений та опублікований в книзі «Вінниця в XIV – XVII століттях» авторства видатного краєзнавця Валентина Дмитровича Отамановського.

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ПРАВ І ВОЛЬНОСТЕЙ ВІННИЦЬКИМ МІЩАНАМ

Володислав Четвертий, милістю Божою король Польщі та ін.

Сповіщаємо цим листом, привілеєм нашим, усіх взагалі і кожного зокрема, кому це належить знати, що показували нам привілей пергаментний, рукою короля Його Милості Жигимонта ІІІ, пана батька нашого, підписаний і печаткою меншою коронною затверджений, що містить у собі підтвердження звільнення від цел і мит як у Короні, так і у Великому князівстві Литовському, також надання інших свобод і прав міщанам нашим вінницьким, під датою у Варшаві дня двадцять восьмого травня року Божого тисяча п’ятсот дев’яносто третього даний, цілий, повний і ні в чому не порушений, котрий від слова до слова містить наступне:

Жигимонт ІІІ, Божою милістю король Польщі, великий князь Литви, Русі, Пруссії, Мазовії, Самогітії, Лівонії та ін., а також спадковий король Шведського королівства. Сповіщаємо нинішнім листом нашим, кому це належить знати, всіх і кожного: показували перед нами лист паперовий, мовою руською писаний від імені найсвітлішого Стефана, короля Польщі, попередника нашого, скріплений малою печаткою королівської канцелярії, цілий, повний і ні в чому не ушкоджений, який містить у собі підтвердження листа божественного світлої пам’яті дядька нашого короля Жигимонта Августа, на права і свободи міщанам і євреям нашим вінницьким даний, котрий також на пергаменті мовою польською ми наказали переписати, волею нашою королівською гідно підтверджуємо, апробуємо і ратифікуємо. Поданий нам лист від слова до слова містить таке:

Стефан, милістю Божою король Польщі, великий князь литовський, руський, прусський, мазовецький, жмудський, інфляндський і князь семигородський. Сповіщаємо цим листом нашим усіх загалом і кожного зокрема, кому це належить знати: Що показували нам піддані наші, міщани міста Вінницького, лист славної пам’яті короля Його милості Жигимонта Августа, предка нашого, з підписом власної руки його і з печаткою Великого князівства Литовського, котрим листом дозволити їм рачив по своїй державі, Великому князівству Литовському, вільно безмитно торгувати, купувати і продавати, як усе в тому листі описано, котрий від слова до слова містить таке:

Жигимонт Август, милістю Божою король Польщі, великий князь литовський, руський, прусський, мазовецький, жмудський і інших земель. Князям, панам, воєводам, старостам, державцям, боярам і дворянам нашим, війтам, бурмистрам, райцям і митникам нашим господарським, а також княжим, панським і духовним [митникам] у державі нашій Великому князівстві Литовському і по всьому Пониззі й землі Волинській, на Русі і на Підляшші. Тим часом приїжджали до нас піддані наші міщани вінницькі, скаржачись на усіх міщан тамтешніх вінницьких про те, що коли вони з товарами своїми їздять живність собі купувати, ви мито з них берете і труднощі й перешкоди їм чините з немалою кривдою і шкодою їх. Отож ми, бачачи, що вони люди українні і що теж не близько живність собі купують і труднощів й накладу зазнають. Тому ми для допомоги їм, чинячи їм ласку нашу господарську, дозволили їм у всій державі нашій Великому князівстві Литовському, на Волині, на Русі і на Підляшші добровільно і безмитно торгувати, купувати і продавати. Отож наказуємо вам, аби, про це знаючи, ніде ніякого мита у них не брали і перешкод їм жодних не чинили і згідно з наказом і листом нашим з ними поводилися, інакше того не чинячи, під запорукою нашою, господаря, тисячі кіп грошей. Писано в Петрокові, року Божого тисяча п’ятсот п’ятдесят дев’ятого, місяця січня восьмого дня, Жигимонт Август король. Остафій маршалок.

До того теж показували перед нами два листи того ж Жигимонта Августа короля, предка нашого, – один по-польськи, з підписом руки підканцлера коронного Францішека Красінського, а другий по-руськи, з підписом руки канцлера коронного Валентина Дембєнського, у котрих листах їх при такій самій вольності від мит при Унії і в Короні Польській зберігають, прохаючи отож нас, аби ми їх при такій вольності від сплати у Короні і в державах наших, до неї належних, зберегли і це їм особливим листом нашим затвердили. Отож ми, уважаючи слушним їхнє прохання і бачачи, що вони люди українні і що теж не близько живність собі купують і труднощі і видатки мають. Тому згідно тих листів вищеописаних короля, предка нашого, при тій вольності їх від мит у Короні Польській і у Великому князівстві Литовському і державах наших до неї [Корони] належних, при якій [вольності], що вони нею користувалися і користуються, якщо вона не суперечить праву посполитому, тих міщан наших вінницьких зберегли і зберігаємо. І це їм нинішнім листом нашим затверджуємо; так що вони в Короні Польській і у Великому князівстві Литовському, також і в державах, до неї належних, мають добровільно і безмитно торгувати, купувати і продавати, і всіма речами й товарами торгувати, і за те собі живність набувати, що всім і будь-якої гідності стану і назви сусідам і підданим нашим, Корони нашої і держав, до неї належних, громадянам, а особливо митникам мит наших, також писарям і стражникам їхнім, на коморах митних поставлених, до відомості подаючи, наказуємо, аби, про це знаючи, від тих міщан наших вінницьких жодних мит і цел не брали і не стягали, брати і стягати не казали, і, ніде перешкоди не чинячи, з усім ними купленим і з товарами будь-якими добровільно пропускали, і з ними згідно листів короля, предка нашого, і нинішнього листа нашого до них, поводилися, інакше під ласкою нашою і запорукою у 2 тисячі червоних золотих аби не чинили.

Підводи аби згідно закону звичного коморникам, послам і гінцям нашим давали, а їм за звичаєм посполитим по грошеві на милю від коня, по пів грошеві від воза платили. Стацій для гінців і жовнірів наших неслушних і незвичайних аби з них не вимагали. Піддані шляхетські, котрі живуть у Місті, аби слухняними були і нарівні з ними усі повинності несли, як і ті, котрі на ґрунтах міських сидять.

Дано у Варшаві на сеймі вальному коронному дня третього місяця січня року Божого тисяча п’ятсот вісімдесятого, а королювання нашого року четвертого. Стефан король укою власною.

Отож ми, Жигимонт ІІІ, король [повний титул], милостиво схиляючись до згаданого прохання, наказали відновити листи і наново переписати на пергамент, а також звеліли ратифікувати, апробувати і конфірмувати усе нинішнім у всіх їхніх пунктах, положеннях, статтях і умовах, наскільки вони не суперечать посполитому праву і наскільки це досі вживається, не відміняючи цих наших і найсвітліших попередників наших декретів, їх апробуємо, ратифікуємо і чинними проголошуємо. На що для ліпшої віри нинішнє рукою нашою підписуємо і печатку коронну притиснути наказуємо. Дано у Варшаві дня 28 місяця травня року Божого 1593, королювання нашого року шостого. Жигимонт король. Іоанн Кроліковський.

І просили нас, аби ми згаданий привілей і інші вольності, королем Його Милістю Жигимонтом Августом, дідом нашим, тим же міщанам вінницьким дані і тут з підтвердженнями їхніми внесені, повагою нашою королівською ствердити і зміцнити рачили. Отож ми, Володислав король, слушним у цій мірі прохання міщан наших вінницьких вбачаючи, згаданий привілей, так само і два інші листи, у нинішній нашій конфірмації названі, з усіма їхніми вольностями, свободами, так, як вони [документи] у собі від слова до слова містять у всіх їхніх пунктах, статтях і артикулах, наскільки вони праву посполитому не суперечать і досі є у вжитку, повагою нашою стверджуємо і зміцнюємо, бажаючи, аби все це навіки мало цілковиту силу і владу.

На що, для ліпшої віри рукою нашою підписавши, печатку коронну притиснути наказали. Дано у Варшаві, на сеймі двотижневому, дня 31 місяця липня року Божого 1634, панування нашого польського ІІ, а шведського ІІІ.

Володислав король, Іоанн Бедерман.
(переклад з старопольської та латини – І.І. Сварник)

Владислав IV, король Речі Посполитої (1632—1648)