Вінниця, яку я побачив вперше: 2006 рік

Живу в цьому чудовому місті над Бугом лише 6 років, але ще коли вперше потрапив до Вінниці влітку 2006 року, місто приємно вразило мене старовинними будівлями та якимось своїм непримітним, але відчутним шармом. "Чому непримітним?!" - обуряться корінні вінничани, - "Наше місто он яке красиве!" Не сперечаюся, але пропоную згадати, який вигляд 6 років тому мали деякі знакові для Вінниці куточки та споруди.

Приміром, такий ось вигляд мав тепер усім знайомий "Магіцентр", котрий влітку 2006-го лише будували:

А це - ще не реставрований готель, який тепер (вже після реставрації та перефарбування) має зайняти суд:

Хоча й тоді будівлі, яким вже 2013-го виповнюється сто років, вирізнялись поміж радянської та пост-радянської житлової забудови (і навіть зберегли печатку архітектора Артинова):

А ось так 6 років тому виглядала набережна "Рошен" та острів Кемпа, тоді ще поєднані мостом (але доволі занедбані):

Хоча були й місця, за зовнішнім виглядом яких тепер доводиться жалкувати: наприклад, це майдан Гагаріна та простір навколо "Вінницького універмагу", зараз повністю поглинутий чорним "мавзолеєм":

А це - стадіон для хокею на траві, тоді ще лише почалося спорудження трибун:

Ще один куточок, котрий 6 років тому являв собою просто пустирну галявину із заростями трави - це нинішня "Алея закоханих" у ЦПКіВ ім. М. Горького:

На площі ж перед міськрадою не було фонтанів та нового планування газонів, а був доволі стандартний пост-радянський асфальтово-бетонний "колорит":

І тільки вінницька Вежа, як і колись, так і зараз залишалася непорушною (хоча 2006-го над нею не майорів прапор міста, а годинник не йшов, показуючи один і той же час):

Тоді, в липні-серпні 2006 року Вінниця мені сподобалась; а вже 2007-го я переїхав сюди. Але про свої враження та спостереження за вулицями цього нового "мого" міста розповім вже в наступних добірках фото-спогадів.