23 січня... років тому: "їхали якось один в одного прокурор на «мерседесі» та начальник міліції на «лексусі»...
У відомому анекдоті, як знаєте, винною в аварії назвали машину «Швидкої допомоги», що приїхала на місце ДТП) Втім, подібне трапляється й в реальності. Так, у 2012 році 23 січня біля залізничного вокзалу Вінниці мер Немирова Олександр Качур збив одного з керівників обласного СБУ на пішохідному переході та втік.
“Спочатку ми не знали, що це була за машина. Пізніше було встановлено, що це був мер Немирова Качур, - пояснив тоді начальник обласної міліції Валерій Нонік. - Він не відмовляється від участі в цій події. З Качура взяли підписку про невиїзд, вирішується питання про порушення кримінальної справи».
На тому тєма й заглохла…
Того ж дня в міському управлінні міліції прийняли заяву від священника Андрія Толстого про «наїзд» і на нього, а саме - у вигляді погроз фізичною розправою з боку головного «свободівця» Вінниччини Олексія Фурмана. Для осознанія почуття гумору Вселенського Весла) - Толстой перед цим був прес-секретарем «Свободи».
- Після мітингу на честь Дня Соборності до мене підійшов Олексій Фурман, - розповідав Андрій Толстой. - Замість привітання зі святом я почув від нього звинувачення та погрози на мою адресу. Нібито я десь щось писав проти нього. Я сказав, що не розумію, які претензії він має до мене, побажав йому подбати про свою душу. У відповідь Олексій Фурман сказав, що я у цьому місті не житиму, і він зробить так, що мені переламають ноги, і я довго буду це пам’ятати.
- Погроз не було, - запевняв журналістів натомість Фурман. - Взагалі невідомо, хто він - священик, журналіст чи член Конгресу українських націоналістів. От я й спитав його на мітингу, чого, будучи священиком, він пише брехню. Він же сказав, що горіти мені у пеклі, проклинав…
Ну, що тут ще додати? Частково свої обіцянки вони повиконували)
Піковою по колотуну запам’яталась ніч з неділі на понеділок 23 січня 2006 р.: - 26-29 градусів. Лише за добу замерзли 8 вінничан, ще 10 звернулися в лікарні з обмороженнями.
Посипались на морозі й банкомати. Найбільшими «нєженками» виявились "авалівські", які технологічно вирубаються вже при температурі меншій +10 градусів. В "Приватбанку" заперечували наявність серйозних проблем, мовляв найгірше, що може бути, це тільки невидача грошей. Можна подумати, що в них є інша головна функція)
Морозом віяло 23 січня 2007 року і в актовому залі облДАІ, де вінницькій міліції представили нового керівника – Василя Поліщука замість «помаранчевого» Василя Дремлюги. Інтриги напередодні представлення додала стаття "Генерал Дремлюга, або "Вася - шість-пункт два" з сайту "ОРД", передрукована місцевою пресою.
Прізвисько "шість пункт два", вочевидь, натякало на статтю КК, яка передбачає відмову у порушенні або закриття вже порушеної карної справи за відсутністю складу злочину.
На представленні було все керівництво області. Найгірше вдавалось приховати свої емоції щодо заміни «нашоукраїнця» на соціаліста губернатору Олександру Домбровському.
У 2009 році цього дня теж звільняли, а заодне й забирали під варту. Втратив посаду відомий суддя Замостянського району Вінниці, а 27-річну керівницю канцелярії суду міліція затримала на робочому місці. Обоє фігурували у справах відшкодування за речове майно військовим пенсіонерам, по виплатам яким Замостянський суд прийняв рішень на суму 1 млрд грн! Про відкати по цих справах ходили легенди. Як зрештою і про інші нашумілі справи цього суду - по приміщенню Будинку побуту на Соборній, банкрутству підшипникового заводу.
А роком раніше, у 2008-му, інша суддя Замостянського суду поставила цього дня крапку в "гангангейті", відмовивши міліції в повторному арешті для екстрадиції російського дисидента Михайла Гангана.
Це була дуже скандальна на той час історія із затриманням у Вінниці члена забороненої в Росії Націонал-більшовицької партії, - і вона стала клеймом на кар"єрі тодішнього міністра МВС Юрія Луценка, коли цією історією обурилось управління верховного комісара ООН.
Після зачитання постанови суддя Чезганова в присутності журналістів та знімальних груп місцевих і центральних телеканалів принесла тоді вибачення Гангану від імені держави Україна. Унікальний по сьогодні прецедент, і не в останню чергу зусиллями вже покійного правозахисника Дмитра Гройсмана.