Шановний Володимир Борисович! Звертаюся до вас з твкого питання, яке також хвилює тисячі моїх колег по всій Україні. Я - оператор газорозподільної станції "Вінниця - Східна" яка підпорядковується Бердичівському Лінійно-Виробничому Управлінню Магістральних Газопроводів, УМГ Київтрансгаз, НАК Нафтогаз України. Проживаю в службовому будинку, стаж роботи - 12 років. Тобто згідно Закону маю право на приватизацію свого будинку (після 10 років неперервного трудового стажу на підприємстві), але ні мені, ні моїм колегам не дають цього зробити, грубо порушуючи наші Конституційні права. В березні місяці цього року я звернувся до громадської приймальні тоді ще Народного Депутата П.О. Порошенко у Вінниці зі своєю проблемою, де його довірена особа допомогла мені скласти офіційне звернення до свого начальника, на яке я отримав таку : "Згідно ст.8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, установами у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Передача будинків у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина. У Бердичівському ЛВУМГ органу приватизації не передбачено та не створено. Крім того, в зв'язку зі змінами в законодавстві, відповідно до положень Закону України "Про трубопровідний транспорт" (в частині приватизації об'єктів, що належать НАК "Нафтогаз України", дочірніх та заснованих нею підприємств) ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" не визначено порядок надання згоди на приватизацію житла. Після визначення такого порядку Вам буде надана можливість скористатись своїм правом на приватизацію. Начальник Бердичівського ЛВУМГ В.В.Лохман" Але, нажаль, на той час, коли я отримав цю відповідь громадська приймальня Порошенка вже перестала працювати. Як мені далі діяти? Куди звертатись? Мій будинок побудований ще на початку 80-х років, але до 2003 року не був взагалі оформлений, не мав адреси. Влаштувавшись в травні 2002 року на роботу я наполегливо добивався оформлення всіх документів, і врешті-решт моє керівництво мене почуло: підприємство виділило кошти, я сам бігав по інвентар-бюро та різним інстанціям. В мене залишились копії усіх паперів. В с Свідоцтві про право власності на цей будинок вказано, що він "дійсно належить Державі в особі Верховної Ради України в повному господарському віданні Дочірньої компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" на праві загальнодержавної власності". Цей будинок складається з двох квартир: в кв. №2 прописані і проживаєм я з дружиною і двома малолітніми дітьми, а в кв. № 1 проживають мої батьки, які зараз на пенсії, а ранніше теж працювали на нашій газорозподільній станції, батько взагалі є Ветераном Праці Київтрансгаз. З 2005 року підприємство не забезпечує нововлаштованих робітників житлом, тому по логіці речей нам мали б дати можливість приватизувати свої помешкання, але вже багато років лише годують обіцянками. В радянські часи усіх робітників нашого підприємства забезпечили службовим житлом, тільки от потім одні зуміли його приватизувати (усі, хто працює при управлінні в Бердичеві вже давно поприватизовували усі свої службові будинки і квартири), а нас - операторів газорозподільних станцій схоже хочуть залишити без житла, продати ГТС разом з нашими будинками. Тільки от усі ці роки наше підприємство не виділило жодної копійки на ці службові будинки, ми усе робили за власний кошт. Будь-ласка, розберіться з цим питанням, дайте нам можливість скористатися своїм законним правом на приватизацію, ми будемо Вам дуже вдячні! З повагою, Сергій Бондарчук