Доброї ночі. Володимире Борисовичу, я ціную позитивні сторони Вас як керівника, і перш за все хочу подякувати за все, що Ви зробили для людей, в мене родичі в Вінниці задоволені Вашим внеском в місто - проте я хотіла б знати, які конкретні кроки здійснюються для того, щоб приміські електрички не були просто катівнями, де люди одне одного заштовхують у вагони на зупинках, щоб не лишитися на пероні, у 30-градусний мороз буває вимкнене опалення. Часто хитаються вікна. На моїй пам'яті потоком повітря від товарняка висадило скло. І за все моє життя я пам'ятаю иш 3-4 рази, щоб в туалеті електрички працювала вода (я не кажу за гарячу - навіть холодної нема!) і не було удушливого запаху сечі. Я не бомжиха! Якщо в моє село до батьків зручніше їхати поїздом, а водити машину я не можу не стільки тому що я - "блондинка", а тому що погано бачу, - то я маю просити родичів завезти чи їхати в цьому ганебному ретротранспорті, який дивом ще не в музеї? Будь ласка, вирішіть це питання. Я не прошу про нові поїзди. Можна цілеспрямовано не гробити брудом і іржею те, що є? Я знаю про збитковість і про все, я мікрофонні оголошення і зразки плаксивих новин на веб-сайті УЗ про недофінансування можу вже напам'ять відтворювати, стільки раз я це вже бачила й чула. Питання в іншому, невже адміністрація залізниці настільки жорстока, що спокійно на це дивиться і ще сміє при такому сервісі щось заікатися про пільги і ціни... По-хорошому, нам за ці знущання залізниця ще мала б доплачувати. А альтернативи у багатьох немає. І ще одне питання (як би нєвзначай): чому залізниця всі електрички "турботливо" пофарбувала в російський триколор? Дякую Вам, вірю і надіюсь бути почутою. Добра Вам, миру і затишку! Вибачте за стиль висловлювання. Я просто "дорвалась". З повагою, Олена.