Шановний Сергію Анатолійовичу! Звертаюсь до Вас насамперед як вінничанка і молода матуся (дітям 4 і 2 роки). На мою думку, проблему, яку я хочу підняти, міська влада в силах вирішити задля комфорту мешканців і уникнення конфліктних ситуацій. Зрозуміло, що в сфері надання послуг перш за все відіграє людський фактор. Але я не один раз стикаюсь з хамством кондукторів транспорту загального користування. Причина цьому – наявність у мене дитячої коляски для прогулянок. В нашому транспорті у нових тролейбусах і автобусах місця для колясок є. І теж виникають конфлікти – виявляється я не маю права її повернути ні на сантиметр (і це в порожньому транспорті) аби присісти і взяти на руки старшу дитину. Або молода кондуктор піднімає чотирирічну дитину з сидіння поруч площадки, оскільки це «місце кондуктора». Що стосується тролейбусів старого зразка, вважається, що місця для колясок на задній площадці. Але там тим паче немає де присісти. І, буває, нарікають пасажири, що місця для матерів із дітьми не тут. 14 січня в тролейбусі №14 в мене виник конфлікт із кондуктором, оскільки в напівпорожньому транспорті я мала «наглість» переїхати коляскою на середню площадку і розташувати її поруч із одинарним сидінням. При чому ми нікому не заважали і маршруту кондуктора (ходити по салону) тим паче. Мою сторону підтримали усі пасажири салону. Але на мене було піднято голос, кондуктор «тикала» і наголошувала, що моє місце в кінці тролейбуса. Вибачте, але я не розумію, до чого така принциповість у напівпорожньому транспорті. Я вважаю, що правила перевезення мають враховувати потреби і маленьких пасажирів. Першочергово бути людяними і зручними для усіх. Аби не залишалось неприємного осаду після поїздки. Особливо від спілкування із кондукторами. З повагою, Ірина Бондарчук-Полтавець