(09.09.1832 - 04.03.1896)
композитор


Петро Іванович Ніщинський (псевдо Петро Байда) народився у с. Неменка (тепер Іллінецького р-ну Вінницької обл.).

Навчався у Київській духовній семінарії. В 1856 р. закінчив Афінський університет (філософський і богословський факультети), пізніше - здобув ступені магістра наук.

Після повернення на батьківщину викладав російську і грецьку мови у навчальних закладах Петербурга (1857-60), Одеси (з 1860), Ананьєва (з 1855, тепер Одеська обл.), Бердянська (1888-90). Збирав та здійснював обробку українських народних пісень ("Байда", "Ой, гук, мати, гук"), писав музичні твори, організовував музичні колективи і керував ними.

В 1875 р. П.Ніщинський створив музичну картину "Вечорниці", як вставну сцену до вистави "Назар Стодоля" Т.Шевченка (вперше виконана в цьому ж році артистичним гуртком М.Кропивницького у Єлисаветграді). Широковідомим став чоловічий хор з "Вечорниць" - "Закувала та сива зозуля".

Петро Іванович підтримував зв\'язки з відомими українськими культурними і громадськими діячами М.Лисенком, М.Кропивницьким, І.Карпенком-Карим, П.Саксаганським, А.Желябовим та ін.

З 1820 року жив у с. Ворошилівці (тепер Тиврівського р-ну Вінницької обл.).

Ніщинський перекладав на українську мову твори античних класиків ("Антігону" Софокла, 1883 "Одіссею" Гомера, 1889, 1892 6 пісень з "Іліади" Гомера, 1902-03), а також переклав на грецьку мову "Слово о полку Ігоревім" (1881). Автор підручника з грецької граматики та розвідок про грецьку музику.