(1860-1919)
перший вінницький архітектор (1900 -1919), цивільний інженер
Всього, за даними архітектора та краєзнавця Людмили Денисової, у місті Вінниці збереглося 30 будинків, створених за проектами Григорія Артинова. З\'ясовано, що перший міський архітектор брав участь у будівництві 39-ти об\'єктів міста, хоча і ця цифра не є остаточною.
Сьогоднішнє архітектурне обличчя міста досить важко уявити без таких споруд, як готель "Україна" (колишній готель "Савой", будівля 1912 р.), міський театр (1910 р., частково перебудовувався у 1948 р.), Свято-Воскресенська церква (1910 р.), приміщення 2-ї школи (1900 р., колишня жіноча міністерська гімназія), Вінницька товарна універсальна біржа і Торгово-промислова палата (1911 р., колишня міська Дума), будинок судових установ (1911р., колишнє приміщення окружного суду та міської управи), магазин "Лікарські рослини" на вулиці Соборній (будинок Райхера) тощо.
Чимало зробив архітектор Артинов і при новій українській владі у місті Вінниці, ставлячи на службу людям свої багатющі знання та досвід. Зокрема, у вересні 1919 р. він разом з групою однодумців розробляє проект "Товариства добробуту м. Вінниці". До його завдань входили: "правильне забудування міста, упорядкування каналізації, розширення водопровідної сітки, використання енергії Буга, улаштування скотобоєнь та інші".
За радянської влади ім\'я Артинова, попри всі його заслуги перед містом, вінничанам було мало відоме. Принаймні, у радянські часи про нього згадували хіба що його колеги-архітектори. Тепер же про Григорія Артинова справедливо кажуть, що це людина, "якій судилося змінити обличчя міста". На честь архітектора перейменована одна з центральних вулиць Вінниці.
перший вінницький архітектор (1900 -1919), цивільний інженер
Всього, за даними архітектора та краєзнавця Людмили Денисової, у місті Вінниці збереглося 30 будинків, створених за проектами Григорія Артинова. З\'ясовано, що перший міський архітектор брав участь у будівництві 39-ти об\'єктів міста, хоча і ця цифра не є остаточною.
Сьогоднішнє архітектурне обличчя міста досить важко уявити без таких споруд, як готель "Україна" (колишній готель "Савой", будівля 1912 р.), міський театр (1910 р., частково перебудовувався у 1948 р.), Свято-Воскресенська церква (1910 р.), приміщення 2-ї школи (1900 р., колишня жіноча міністерська гімназія), Вінницька товарна універсальна біржа і Торгово-промислова палата (1911 р., колишня міська Дума), будинок судових установ (1911р., колишнє приміщення окружного суду та міської управи), магазин "Лікарські рослини" на вулиці Соборній (будинок Райхера) тощо.
Чимало зробив архітектор Артинов і при новій українській владі у місті Вінниці, ставлячи на службу людям свої багатющі знання та досвід. Зокрема, у вересні 1919 р. він разом з групою однодумців розробляє проект "Товариства добробуту м. Вінниці". До його завдань входили: "правильне забудування міста, упорядкування каналізації, розширення водопровідної сітки, використання енергії Буга, улаштування скотобоєнь та інші".
За радянської влади ім\'я Артинова, попри всі його заслуги перед містом, вінничанам було мало відоме. Принаймні, у радянські часи про нього згадували хіба що його колеги-архітектори. Тепер же про Григорія Артинова справедливо кажуть, що це людина, "якій судилося змінити обличчя міста". На честь архітектора перейменована одна з центральних вулиць Вінниці.