Пітерборо - місто у Великобританії, розташоване на річці Нен, у графстві Кембриджшир, 118,6 км на північ від Лондона. Населення - близько 159,1 тисяч мешканців (станом на 2004 рік). Місто веде своє походження від знаменитого бенедиктинського абатства, заснованого саксами у 655 році та закритого за часи Генріха VIII.
Сучасний Пітерборо - це успішне місто: регіональний центр торгівлі, промисловості, транспорту та дозвілля. Місто швидко розвивається, щоб відповідати потребам у новому сучасному житлі, та є домом для представників багатьох культур. Місто розташоване у центрі різноманітного природного середовища: невеликі пагорби на заході та рівнини, відкриті усім вітрам, на сході. Вапнякові котеджі та вузькі звивисті стежки на разі поступаються цегляним будинкам та довгим сучасним шляхам.
Сучасний Пітерборо - це успішне місто: регіональний центр торгівлі, промисловості, транспорту та дозвілля. Місто швидко розвивається, щоб відповідати потребам у новому сучасному житлі, та є домом для представників багатьох культур. Місто розташоване у центрі різноманітного природного середовища: невеликі пагорби на заході та рівнини, відкриті усім вітрам, на сході. Вапнякові котеджі та вузькі звивисті стежки на разі поступаються цегляним будинкам та довгим сучасним шляхам.
Це сучасне місто приховує багатовікову історію. Прекрасний Собор 12 сторіччя з вражаючою архітектурою, присвячений апостолам Петру, Павлу та Андрію, є одним з найкращих взірців англо-нормандського стилю, і є також місцем поховання Катерини Арагонської, першої дружини короля Генріха VIII.
Перша церква на цьому місці, яка належала бенедиктинському абатству, була у 655 році заснована Пеадою, знатним паном з Мерсії, королівства англів, а у 870 зруйнована данцями. Друга, побудована у 966 році, була знищена вогнем у 1116. Її почали відновлювати майже негайно, тож хор і трансепти нинішнього Собору були готові вже у 1180 році. Головний неф добудували у 1195, а у 1238 відбудований храм був знову освячений.
Однак Собор набув свого нинішнього вигляду тільки у 16 сторіччі, до того часу в ньому з\'явилися характерні деталі інших стилів, переважно готичного. Так, західний фасад, з його великими стрілчастими арками, стилістично не відповідає напівкруглим аркам, які використовуються в усіх інших частинах будівлі. Довгий та вузький неф Собору перекритий розписною дерев\'яною стелею.
Трансепти розташовані у західного кінця Собору та перед його вівтарною частиною, над середохрестям височіє башта, яка неодноразово перебудовувалася (останній раз у 1886 році).
Офіційний сайт міста Пітерборо: www.peterborough.gov.uk
Перша церква на цьому місці, яка належала бенедиктинському абатству, була у 655 році заснована Пеадою, знатним паном з Мерсії, королівства англів, а у 870 зруйнована данцями. Друга, побудована у 966 році, була знищена вогнем у 1116. Її почали відновлювати майже негайно, тож хор і трансепти нинішнього Собору були готові вже у 1180 році. Головний неф добудували у 1195, а у 1238 відбудований храм був знову освячений.
Однак Собор набув свого нинішнього вигляду тільки у 16 сторіччі, до того часу в ньому з\'явилися характерні деталі інших стилів, переважно готичного. Так, західний фасад, з його великими стрілчастими арками, стилістично не відповідає напівкруглим аркам, які використовуються в усіх інших частинах будівлі. Довгий та вузький неф Собору перекритий розписною дерев\'яною стелею.
Трансепти розташовані у західного кінця Собору та перед його вівтарною частиною, над середохрестям височіє башта, яка неодноразово перебудовувалася (останній раз у 1886 році).
Офіційний сайт міста Пітерборо: www.peterborough.gov.uk