Подорожувати й постійно куштувати нові наїдки, смакувати вишукану їжу у чудових ресторанах та тестувати новинки у маленьких кафе, фіксувати їжу на фото і описувати її смак так, щоб слинки текли – цей гедоністичний спосіб життя передбачає професія фуд-блогера. Але бути гастро-блогером це також розбиратись у найменших тонкощах і нюансах страв, вивчати нові тенденції в їжі і сучасні способи її приготування, розумітись на гастрономічній культурі різних країн та народів, а ще потрібно терпляче фотографувати свіжо подану страву, допоки фото не вийде потрібної якості, постійно тренувати свій смак, щоб відчувати всі компоненти страви, бути готовим до неймовірних смакових поєднань, тощо.
Блогерів, що закохані у їжу зібрала гастро-гід Олена Павлова та відомий вінницький шеф-кухар Борис Сиченко. Ті, що пишуть про їжу і ті, хто мріє робити красиву картинку з кожної своєї трапези, а також ті, хто поки лише мріє навчитись цьому мистецтву, зібрались у Вінниці на свій перший з’їзд, який гостинно приймав ресторанний комплекс «Ренесанс». Як все відбулось, які поради отримали блогери та що смакували – далі у репортажі.
«Чому ми зібрали гастро-блогерів? Всі ми любимо подорожувати і смачно попоїсти. Але важливо також розвивати свої смаки. Сьогодні нам доступно велике розмаїття їжі, тепер у навколишніх закладах немає лише одного салату «Цезар» у всіх, багато хто куштував і цікаві делікатеси. Тепер у Вінниці можна знайти класну авторську кухню. І знаходимось ми у закладі, де авторська кухня розвивається. А те, що нам сьогодні подасть шеф-кухар Борис Сиченко, це точно будуть неймовірні страви, які покликані розвивати ваш смак!» – розпочала подорож у країну смаків Олена Павлова.
«Як сказав ресторатор Володимир Діль, колись нам і хліб з майонезом був за щастя, але смаки змінились. До речі, про смаки. Їх існує п’ять: солоне, солодке, кисле, гірке і умамі, плюс маса їх відтінків і присмаків. Кілька смаків одразу досвідчені кухарі можуть поєднати у одній страві – і тоді вона викличе вау-ефект. А я пригадую як мене вчила готувати бабуся, вона казала, що у солодке завжди треба класти дрібку солі, а в солоне з цукру. Тоді незрозуміло було чому, але тепер я знаю, що це збагачує смак», – продовжила пані Олена, а два десятки фуд-блогерів слухали затамувавши подих.
Далі була цікава лекція від фуд-фотографа Віктора Бондара, який розповів про нюанси зйомок їжі. «Я знімав для ресторанів і кафе, для промислових підприємств і для господарств. Розповім вам не лише про професійну зйомку, але й про те, як знімати телефоном», – розказав він про свою роботу. Окремий столик було виділено для фото-експериментів і саме там для кожної з страв створювали відповідний антураж і виставляли світло, щоб сфотографувати у найбільш вигідному світлі, демонструючи всі принади. Вчились створювати те, що іноді зараз називають словом «фуд-порн», тобто зображення їжі, що максимально збуджує уяву і слиновиділення.
А розвивати та збуджувати смаки гастро-блогерів був покликаний шеф ресторану «Ренесанс», кухар з восьмирічним стажем, один з учасників проекту «13 шефів» і просто майстер кулінарних вигадок. Пан Борис спеціально для гастро-блогерів підготував міні-сет з чотирьох страв, у кожній з яких було хитросплетіння цікавих смаків, чудова подача на тарілці і чудовий після-смак, про який можна було поговорити з самим шефом.
Перша страва, яку подали на розгляд блогерам була холодна закуска: паштет з курячих сердець і печінки з халвою, тар-таром з яблук, маринованою грушею, насінням соняшнику і десертним бородінським хлібом. І поки всі скупчились над столом для фотографії й розбирали правила композиції і переваги природнього світла, шеф Борис запевняє в тому, що у цій страві поєднано одразу чотири смаки. Смакуємо, щоб пересвідчитись і поринаємо у насолоду маслянистою пряною консистенцією паштету у поєднанні з хрумкими підсушеними хлібцями. Крім перлинки-груші страву прикрашає паросток соняшника – просто чудово!
По закінченню дегустації ще кілька корисних порад від пані Олени, яка просить присутніх зосередитись на тому, що щойно відчули й спробувати занотувати свої почуття: «Їжа – це емоції!». А ще вона розповідає про те, як змінились смаки українців за останнє сторіччя і як сучасні кухарі експериментують досліджуючи забуті рецепти.
Наступна страва від шефа – банош у його власній інтерпретації. «Я зробив його солодким, а ще додав кукурудзяне масло. В середині – одразу три види бринзи: молода, копчена та дегідрована, остання, щоб підсилити смак. Також для цікавого смаку додано підкопчену за допомогою коптильного пістолету сметану. Сир від фермерів з Закарпаття, з якими я співпрацюю. Скуштуйте!» – запрошує шеф Борис. Але блогери спочатку фотографують, а потім вже смакують незвичний і легкий банош, дивуючись м’якому поєднанню смаків.
Далі маємо змогу насолодитись картопляним мусом з філе-міньон. «Це теляча вирізка сю-від (технологія приготування у вакуумі) у паніровці з вулканічного попелу з висушених розмарину і тім’яну. Картопляний мус зверху прикрашений фісташками, варенням з молодого грецького горіху та маринованою цибулькою. Для декору використано буряковий сироп, зелене масло і пряне масло» – пояснює шеф. А виглядає страва й справді досконало і всі вже готують свої телефони та фотоапарати щоб зафіксувати швидкоплинну красу, яку одразу ж хочеться з’їсти.
І поки всі дивуючись горішкам з варення та розпитують чим підфарбовано картопляний мус (це були гострі пасти), деякі блогери продемонстрували, що і їм є чим пригостити. Олег Михеєв запропонував всім чудового малиново-вишневого вина (те що потрібно до м’ясної страви!), а Наталя Токар принесла на дегустацію свої цукерки з сиром дор блю. Атмосфера стала ще більш теплою і стало зрозуміло, що всі, хто прийшов, були тут не випадково.
В очікуванні десерту компанія людей з загостреними смаковими рецепторами поповнювала соціальні мережі яскравими фото та враженнями, фотографувалась із шефом, обмінювалась досвідом...
Шу – ім’я бога повітря у Древньому Єгипті та назва французького десерту з заварного тіста, яким вирішив частувати Борис Сиченко на завершення дегустаційної вечері. «Рожевий крем, який ви бачите на тарілці – це бурякова сметана, під шу є ще карамельна сметана і «земля» з шоколадного бісквіту, також тут маленькі бізе-«поцілунки» і сам шу з арахісу, сметани і заварного крему, запечений до хрумкої шкоринки», – пояснив шеф і приєднався до блогерів на цікаву розмову про побачене і відчуте та для спільного фото.
Потім були ще поради для зацікавлених з того, що можна тематичного почитати або переглянути і багато цікавих розмов. Здається така зустріч перша, але не остання. Але і за цей вечір стало зрозуміло, що, гастро-блогер це той, хто уміє передати естетичну насолоду їжею за допомогою фото і слів, хто вміє зацікавити стравою настільки, що першою ж думкою після прочитання буде «Я хочу це спробувати!». Розмаїття смаків всім, хто їх уміє цінувати!