Цього року у Вінниці планують провести пошуково-ексгумаційні роботи на місці поховання на території колишнього меморіального комплексу на Європейської площі. Підготовчі роботи на ділянці вже розпочалися.
Дослідження допоможе науковцям встановити додаткову інформацію про історію Вінниці. Як повідомляє Вінницька міська рада, захоронення полеглих в Другій світовій війні перенесуть до існуючої зони пам’яті для вшанування, перепоховають також останки військових окупаційної армії початку ХХ століття.
Згідно з архівними даними на Європейській площі наявні місця поховань 1920-1975 рр. Як розповів головний архітектор міста Євген Совінський, дослідивши захоронення Вінниця має намір розкрити справжні сторінки власної історії. Він зазначив, що це відбуватиметься у межах деколонізації в Україні.
«Ми маємо намір розмежувати пам’ять про ІІ Світову війну, що буде збережена на Меморіалі по вул. Київській, та штучно привнесений радянсько-комуністичний контекст «еліт» 20-х, 30-х років, з яких почала формуватись ця поховальна зона, що до цього була міським садом у центрі міста. У випадку якщо будуть виявлені захоронення – їх буде перенесено до вже існуючої зони пам’яті, де уже монтують плити з іменами 6 500 вінничан, що загинули у Світовій війні. Саме з цією метою пошуковці будуть проводити дослідження. По завершенні робіт розпочнеться підготовка до проведення відкритого архітектурного конкурсу», – розповів Євген Совінський.
Як розповів директор Музею Вінниці Олександр Федоришен, «Меморіал Слави» у середмісті Вінниці насамперед формувався як місце пам’яті про так звану «громадянську війну» та її «героїчну» радянську інтерпретацію.
За його словами, таким чином більшовицька влада легалізовувала окупацію міста після поразки Української революції та завершення збройної боротьби регулярних збройних сил. Більшовики порушили наявну традицію поховання загиблих вояків на міських цвинтарях та нав’язали традицію влаштування братських та індивідуальних могил в публічних просторах міста.
Такі поховання були на сучасних вулицях Соборній та Замостянській, площі Героїв Чорнобиля. Перші поховання на території Міського бульвару (нині – Європейська площа) відбулись наприкінці 1920 р.
«За спогадами безпосереднього учасника подій Павла Стасюка, тут було поховано 57 червоноармійців, серед яких було багато китайців, що перебували у лавах військ більшовицької росії. Ймовірно, йдеться про загиблих у сутичці 14 листопада того ж року в районі містечка Вахнівка між червоним продзагоном 24-ої дивізії та повстанським підрозділом отаманки Марусі Соколовської», – розповів Олександр Федоришен.
Директор Музею Вінниці додав, що згодом тут поховали одного із організаторів Подільської ЧК (карально-репресивний орган) та «червоного терору» у Вінниці Михайла Максимовича, командира 5-го Радянського полку Бориса Палєя (Палія) та вояка Таращанського полку Іллі Таранюка, загиблих у боях з Армією УНР.
Також у 1922 р. тут загоронили Балабанов – секретаря Подільського губкому комсомолу та продрозверстника, який примусово вилучав збіжжя у місцевих селян.
В 1958 р. це місце доповнили ще однією важливою для радянської влади братською могилою – перепоховали з теперішньої площі Героїв Чорнобиля останки загиблих учасників більшовицького заколоту біля Народного дому 29 жовтня 1917 р.
Тоді ж вперше на території скверу було здійснено поховання учасників Другої світової. Вони були перепоховані з різних цивільних кладовищ міста і області. Відтоді фігурувала така офіційна назва цього місця пам’яті – «Меморіал борців за радянську владу, загиблих у роки Громадянської та Великої Вітчизняної війни».
У травні минулого року з площі Європейської прибрали скульптурну композицію з будьонівцем, червоногвардійцем та червоноармійцем. Пізніше були демонтовані бетонні стели, на яких знаходились плити з викарбуваними іменами полеглих у Другій світовій війні — вони будуть встановлені на гранітних колонах на вулиці Київській.
Фото: Моя Вінниця, Укрінформ, з відкритих джерел