Сьогодні у світі відзначають День музеїв. З цієї нагоди у Музеї Вінниці розповіли про одну із невідомих ідей появи у Вінниці музею міста.
У 1970-х роках відбувалися роботи з реконструкції меморіальної зони в парку Козицького (нині Європейська площа). Вежа Артинова – один з символів міста у наш час – тоді перебувала фактично в аварійному стані. Йшлося навіть про її демонтаж. Але група архітекторів на чолі з головним архітектором Вінниці Володимиром Спусканюком вирішила зробити її частиною меморіального комплексу:
«Башту на розі вулиць Козицького і Котовського [нині це вулиці Оводова та Грушевського] передбачено реставрувати і реконструювати. Архітектори пропонують розмістити в ній історичний музей міста Вінниці, який доповнить комплекс», - зазначав Спусканюк у своїй статті «Вічно живим» у газеті «Вінницька правда», випуск від 5 січня 1975 року.
Вже пізніше, у своїй книзі «Спогади архітектора» Спусканюк вказав, що ідею музею у Вежі запропонував донецький архітектор Євген Пантелеймонов. Саме за його проєктом Вежу реконструювали і у 1985 році там відкрили музей. Втім, він був присвячений не місту, а «революційній та бойовій славі» більшовиків. А з 1993 року там створили виставку, присвячену вінницьким воїнам-афганцям.
У вересні 2022 року ідея про розміщення у Вежі міського музею частково втілилася. Там почала працювати виставка Музею Вінниці «Європейська площа: простір (не)пам’яті». Вона працює й досі, з понеділка по середу та з п’ятниці по суботу, з 14:00 до 19:00. Запрошуємо її відвідати! Вхід вільний.
Тим часом у Вінниці продовжують активно працювати над тим, аби наблизити день офіційного відкриття відреставрованої садиби Львовича та експозиції Музею Вінниці в ній. Історики займаються науковою і просвітницькою діяльністю, працюють з фондами тощо. І це лише частина того всього, що є невід’ємною складовою роботи музею. Чого варта, наприклад, щоденна адміністративно-господарська діяльність – непомітна для загалу, але вкрай важлива для існування музею.
Фото: Музей Вінниці