Гулик Валерій Віталійович долучився до лав Збройних Сил України із першого дня повномасштабного російського вторгнення. Був сапером у 120-й бригаді територіальної оборони та мав позивний «Сивий». Валерій Брав участь у виконанні бойових завдань, зокрема під Бахмутом, Часовим Яром, облаштуванні мінно-вибухових загороджень на прикордонних територіях. На жаль, 24 травня поблизу міста Волноваха Донецької області Валерій загинув.. Йому було 52 роки… Вдома на воїна чекали дружина та дві донечки.
Валерій Гулик народився 11 квітня 1972 року у Шаргороді. Після закінчення школи здобув вищу освіту у Львівському торговельно-економічному університеті. Трудовий шлях розпочав з посади учня-ревізора ревізійного відділу Шаргородської райспоживспілки. В подальшому працював на посадах провідного, головного казначея в органах державного казначейства у Шаргородському районі Вінницької області, начальника відділу, заступника начальника управління Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області. З 1 жовтня 2008 року перейшов працювати до Територіального управління Рахункової палати у м. Вінниця, де зарекомендував себе сумлінним та відповідальним працівником. Надійним колегою та другом.
«Про свій намір захищати Україну він нікому з нас не повідомив. Просто інакше не міг. – розповідає донька полеглого героя Марина. – Батько був доброю, світлою людиною з відкритою і чистою душею. У нього ніколи не було нехороших людей. Він всіх розумів, всім співчував і ніколи не засуджував. Допомагав кожному, хто потребував підтримки. Просто вмів любити людей і не ображатися на них. Був люблячим чоловіком та батьком…»
Церемонія прощання із Валерієм Гуликом розпочнеться сьогодні о 12:00 у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору.
Чин поховання воїна відбудеться о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Глибокі співчуття рідним та близьким. Вічна, світла пам’ять Герою!
Джерело: ВМР