Каховське водосховище стає найбільшим лісом всієї степової зони України

Російський теракт на Каховській ГЕС став причиною величезних втрат живих організмів у зоні затоплення та у морській акваторії, що зазнала забруднення і опріснення. Ці втрати відбулись саме у розпал сезону розмноження, коли у більшості тварин вже було потомство, тож для багатьох з них загинуло ціле покоління. Але відносно території, де в минулому було саме Каховське водосховище, сезон розмноження став рятівною обставиною, яка дозволила не стати цій території пустелею, а навпаки – перетворитись на молодий ліс.

Про це пише Українська правда.

Відновлення природного лісу на місці колишнього водосховища стала новою точкою відліку в екологічній історії України. Тепер дерева, що стрімко вкривають територію у 2000 квадратних кілометрів, претендують стати найбільшим європейським проєктом відновлення природи. А зважаючи на катастрофічні наслідки російської агресії для довкілля – цей молодий ліс вже зараз став найбільшим лісом, що тепер є на півдні України.

Навіть за найскромнішими оцінками, успіхи дикої природи у відновленні цього лісу в 18 разів перевищують досягнення всіх лісгоспів Степової зони України щодо створення нових лісів.

Торік, щойно вода покинула чашу вже колишнього Каховського водосховища і на карті знову виникли давні озера-стариці, рукави Дніпра, острови і козацькі переправи, багато хто казав що Каховка перетвориться на пустелю.

Зараз, рік потому, вже всім відомо, що вона перетворилась не на пустелю, а на величезний заболочений ліс. Окупанти, що планували дату теракту, керувались чим завгодно, окрім біологічних знань, тож підірвали дамбу, коли їм це здавалось вдалим моментом. Цей момент збігся з часом, коли на початку червня тополі і верби – основні дерева, що зростають біля українських річок – розсівають з пухом своє насіння.

Ще в перші дні після теракту біологам було зрозуміло, що специфічні умови долини річки придатні для відновлення тут лише специфічних місцевих екосистем.

Біологи називають такі екосистеми інтразональними, тобто незалежними від кліматичних зон. Тож проростання місцевих видів дерев було очікуване, на відміну від темпів цього проростання, які стали справжньою несподіванкою.



Переглядів: 515
Поширень: 0