Сергій Баніт добровільно вступив до лав захисників Батьківщини у перші дні повномасштабного вторгнення ворога. Спочатку він воював під позивним «Бандіт» у складі 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського, а пізніше, будучи службовцем 8-го окремого батальйону роти охорони, був прикомандирований до 129-ї окремої бригади територіальної оборони. Молодший сержант Сергій Баніт загинув 24 жовтня під час виконання бойового завдання поблизу села Степок на Сумщині. Йому було 37 років.
Про це інформує ВІнницька міська рада.
З війни на Сергія чекали дружина, двійко дітей, батьки та сестра…
Народився Сергій Баніт 2 лютого 1987 року у Вінниці. Після 26-ї загальноосвітньої середньої школи закінчив Вінницький транспортний коледж. А пізніше здобув також диплом Харківської державної академії залізничного транспорту. Десять років, допоки не започаткував власну справу, працював майстром колії Вінницької дистанції.
«Сергій був різносторонньою особистістю. Мав хист до будь-якої чоловічої справи. Своїми руками разом із батьком він навіть зумів побудувати будинок. Дуже тішився дітьми та пишався своєю сім’єю, – розповідає дружина Героя Анастасія. – Найбільше мріяв про ще одного синочка…Залишив по собі й чимало проєктів, які, на жаль, не встиг реалізувати».
Церемонія прощання із Сергієм Банітом розпочнеться сьогодні о 10:00 за адресою: 4-й проїзд І. Пулюя, 15. Відспівають воїна о 12:00 у церкві, що знаходиться у Вінницьких Хуторах (поблизу лісу).
Поховають Захисника о 13:30 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Олександр Ступак
Олександр мобілізувався до війська цьогоріч улітку. Після бойового вишколу воював на посаді стрільця-снайпера у 77-й окремій аеромобільній бригаді, де отримав позивний «Ангел». Захищав Батьківщину на харківському напрямку війни. В одному із таких боїв поблизу села Берестове Куп’янського району отримав важке вибухове поранення, що виявилося несумісним із життям. Воїн відійшов у вічність 22 жовтня. Йому було 38 років.
Народився Олександр Ступак 17 жовтня 1986 року у Вінниці. Після навчання у 13-й загальноосвітній середній школі здобув робітничий фах у Вищому художньому професійно-технічному училищі №5. У цивільному житті працював на приватному підприємстві з виготовлення тротуарної плитки. Був батьком двох дітей – десяти та восьми років.
«Олександр вирізнявся доброю та веселою вдачею. Легко сходився з людьми, мав багато друзів, яким ніколи не відмовляв у допомозі, – розповідає сестра полеглого воїна Олена. – У наших батьків Олександр був найстаршим із чотирьох дітей. Ми всі рівнялися на нього, завжди йшли за порадою та підтримкою…Він ставився до ближніх із безмежною любов’ю. Був справжнім янголом на землі, а тепер оберігатиме нас із небес».
Церемонія прощання з Олександром Ступаком розпочнеться об 11:00 за адресою: вул. Лебединського, 5. А о 12:00 панахиду за воїном відслужать у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору.
Чин поховання оборонця відбудеться о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Щирі співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять та слава Героям!