На брак талантів Вінниччина ніколи не скаржилась. Серед багатого переліку народних ремесел одним із найшанованіших здавна було гончарство. «Твоя земля раз на рік родить, а моя - щодня», - задерикувато говорили хліборобам гончарі з Бубнівки, Смотрича, Шаргорода, Рахнів-Лісових. І з деякою заздрістю позирали на своїх побратимів-суперників із Бара: до їхнього дзвінкого барвистого краму черги вишиковувались ледь не вдосвіта.
На початку ХХ століття у стародавньому подільському місті Бар гончарним промислом займалася третина населення. Барська кераміка за художньою значимістю вирізнялася серед інших вітчизняних гончарних осередків. Місцеві майстри створювали, здебільшого, столові та декоративні вироби: миски, полумиски, тарілки, макітри, глечики та іграшки, кахлі, частина яких йшла навіть на експорт, приносячи зиск і до міської скарбниці. Вирізнялись вони витонченістю форм, білосніжним полив’яним тлом, на якому панують цегляно-охристі, прозоро зелені, жовті, коричневі кольори візерунків, які утворювали «зірки» і «сонця», пишні «букети» й «хрести», «дерева життя», під якими стояли закохані пари, відпочивали статечні господині. Й найбажанішим придбанням був полумисок, на денці якого гордо піднімав голову «птах на квітучій гілці» - символ духу, розквіту почуттів, добробуту. Тому наприкінці ХІХ століття Барська кераміка стала ще й предметом досліджень вітчизняних та іноземних науковців-етнографів. Вона донині прикрашає збірки провідних музеїв України, приватні колекції. Є вона також у музеях міст сусідніх країн: у Кракові, Берліні, Будапешті та Санкт-Петербурзі, не завжди досяжна для дослідників. Але у ХХ столітті під час голодоморів, війн та репресій ці традиції та техніка були втрачені. Наприкінці 50-х років у Барі не працював жоден гончар.
Надію на відродження Барської кераміки не покидала науковців: заслуженого діяча мистецтв України, провідного методиста ВОЦНТ Володимира Титаренка, кандидата історичних наук Лідію Мельничук та інших небайдужих до долі відомого промислу. Старовинну Барську кераміку на її батьківщині розпочали відроджувати у 2018 році учасники команди проєкту «Відродження традицій Барської кераміки». Тоді, за підтримки Українського культурного фонду, було проведено обласний круглий стіл, присвячений Барській кераміці, в рамках Міжнародного фестивалю-ярмарку «AppleBar» відбулася серія майстер-класів із гончарного мистецтва, а також експедиція музеями України, в ході якої було знайдено унікальні зразки старовинних виробів барських майстрів-гончарів, що увійшли до тематичного фотоальбому.
З того часу до Бару регулярно приїжджали з майстер-класами кращі майстри-гончарі Вінниччини, а у 2020 році в місті засновано навчально-показову майстерню-студію «БарВінОк» під орудою творчої родини Максима і Тетяни Біньковських. Розпочалась постійна співпраця із Українським культурним фондом, за матеріальної підтримки якого у 2021 році створено тримовний віртуальний 3-D музей Барської кераміки (https://barceramic.org.ua/), у якому зібрано зразки виробів, знайдені та зафіксовані в ході науково-пошукових експедицій Вінниччиною та музеями України.
Значними віхами подальших проєктів стало проведення спільно з Харківською державною академією культури, Українським центром культурних досліджень та Кам’янець-Подільський національним університетом ім. І. Огієнка Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Місце Барської кераміки в гончарній спадщині України», відзняття циклу майстер-класів з гончарного мистецтва від провідних майстрів Вінниччини та серії відеолекцій з історії Барської кераміки. Їх можна переглянути на youtube-каналі «BarCeramic» або на фейсбук-сторінках «Відродження традицій Барської кераміки», «Народний музей Барської кераміки», і новоствореній - «Барська кераміка – нематеріальна культурна спадщина Вінниччини». Розпочато сталу співпрацю із провідними музеями України, вищими навчальними закладами, де є кафедри етнографії та українознавства, агенцією сталого розвитку «АСТАР». Результатом наполегливої праці стало занесення Барської кераміки до переліку нематеріальної культурної спадщини Вінниччини у 2023 році, зацікавленість провідних музеїв України в організації її виставок, збільшення кола гончарів, які беруть участь у її відродженні.
А цьогоріч, знову за підтримки Українського культурного фонду, вдалось реалізувати одразу два масштабних всеукраїнських проєкти: «ВІдродженя традицій Барської кераміки v.3.0» із продовженням науково-пошукових експедицій і, на їх основі, поповненням й удосконаленням віртуального 3-D музею Барської кераміки, а також організація Всеукраїнської артрезиденції «Три площини Барської кераміки». Майже 140 заявок від митців з 20 регіонів України надійшло на участь у цьому унікальній мистецькій акції. Громадські організації «Барський міський художній аматорський театр» та «Народний музей Барської кераміки» на чолі із Романом Григор’євим продовжили у цих проєктах багаторічну співпрацю із Харківською державною академією культури, Вінницьким обласним центром народної творчості, Вінницьким обласним художнім музеєм, КЗВО «Барський гуманітарно-педагогічний коледж ім. М. Грушевського» (який став базою проведення резиденції), Встановила партнерство із Громадською організацією «Кращий художник».
В рамках артрезиденції «Три площини» працювали, загалом, понад 50 майстрів гончарного, образотворчого та фотомистецтва, упродовж трьох вересневих тижнів створюючи у відповідних жанрах щось неймовірне, де обов’язково був присутнім славнозвісний бренд нашого краю – Барська кераміка. Цей надзвичайно динамічний проєкт завдяки багатопрофільності його учасників нагадує різноманіття квітів улюбленої композиції гончарів Бару – «птаха на квітучій гілці»! За підсумками артрезиденції проведено 5 масштабних виставок (у Вінницьких обласних художньому музеї та центрі народної творчості, Барських педагогічному й транспортному коледжах та артпросторі «ЕтноЧари»). А в рамках нового етапу проєкту «Відродження традицій Барської кераміки» (уже під номером 3.0) представлено оновлений варіант унікального для України та Європи ресурсу – тримовного віртуального 3-D музею Барської кераміки. Музей являє собою інтернет-майданчик, на якому знаходиться зібрання зображень зразків барської кераміки, що зберігаються у музеях і приватних колекціях України та світу. Кожен виріб має свій паспорт, опис; вироби можна фільтрувати, групувати за однією чи кількома ознаками. Головною родзинкою є 3-D вигляд кожного виробу: користуючись мишкою або тач-падом, виріб можна розглянути з усіх боків, уточнивши знання його форм та орнаменту. В результаті цьогорічних експедицій творчої групи 3-D музей поповнився 150-ма експонатами, зовнішній вигляд яких облагородили фахівці «АСТАР». У меню сайту віртуального музею діють рубрики «Головна», «Новини», «ЗМІ про нас» та інші.
Ці видатні досягнення понад шестирічного шляху, на які у інших витрачаються десятиліття! Вони стали можливими завдяки підтримці Українського культурного фонду та злагодженим зусиллям науковців, дослідників, гончарів, художників, педагогів, об’єднаних у творчу групу: що складається із заслуженого діяча мистецтв України, відомого керамолога Володимира Титаренка, керівника ГО «Народний музей Барської кераміки» Романа Григор’єва, Анатолія Щербаня, доктора культурології, завідувача кафедри музейно-туристичної діяльності Харківської державної академії культури, наукового консультанту проєкту, заступниці директора Народного музею Барської кераміки, заслуженої артистки естрадного мистецтва України, асистентки проєкту Ірини Дєдової, керівника Всеукраїнської артрезиденції «Три площини Барської кераміки», громадського активіста, приватного підприємця Артура Цицюрського, асистентки проєкту «Три площини Барської кераміки» Тамари Кушнір, куратора напрямку гончарного мистецтва Всеукраїнської артрезиденції «Три площини Барської кераміки», засновника майстерні-студії народних художніх промислів «БарВінОк» Максима Біньковського, фотохудожника, власника фотостудії, куратора напрямку фотомистецтва Тараса Щерби, засновниці художньої студії «Naiv Art», кураторки напрямку образотворчого мистецтва Надії Іванисько, засновниці арт-простору «ЕтноЧари», майстрині гончарного мистецтва, експертки проєкту «Відродження традицій Барської кераміки v.3.0» Вікторії Ніколаєвої, редакторки матеріалів сайту «Віртуальний музей Барської кераміки», старшого викладача КЗВО «Барський гуманітарно-педагогічний коледж ім. М. Грушевського» Тетяни Січко та багатьох-багатьох однодумців. Всі натхненно, творчо і наполегливо працювали на своїх ділянках роботи і досягли очікуваного неймовірно високого результату! А далі буде!
Фото Тараса ЩЕРБИ