Центр розвитку "Shahina" – це унікальний простір, де поєднуються мистецтво танцю, спорт та психологія. Заснований сестрами Вікторією та Діаною Подолянчук, він став місцем для розвитку дітей та дорослих. Тут можна навчитися східним, бальним, сучасним танцям, займатися акробатикою, акторською майстерністю, фітнесом, а також отримати психологічну підтримку.
Фото: сестри Вікторія та Діана Подолянчук з батьками
"Shahina" – це не просто студія, а справжня спільнота, де кожен учасник відчуває підтримку та мотивацію. Ми поспілкувалися з Вікторією Подолянчук – керівницею та тренеркою центру, володаркою звання "Найкращий тренер та суддя 2024 року", чемпіонкою України та Європи зі східних танців. Вона поділилася своєю історією, досвідом та поглядами на розвиток дітей у танцях.
— Чому ви вирішили відкрити власну школу танців?
— Ми заснували "Shahina" близько 13 років тому разом із сестрою Діаною. Проте з 2022 року я керую студією самостійно, адже війна внесла свої корективи. У перші місяці ми навіть припинили заняття й організували волонтерський штаб. Але згодом зрозуміли, що танці – це не просто розвага, а підтримка та розвиток, які зараз дуже потрібні і дітям, і дорослим.
— Які у вас особисті досягнення у танцях?
— Я танцюю з 7 років, є чемпіонкою Європи та України зі східних і сучасних танців, володаркою звання "Тренер року" у 2022 та 2024 роках. Але головне досягнення для мене – це успіхи моїх учнів. Вони неодноразово ставали чемпіонами України та Європи, завойовували Кубки та медалі.
— Чи потрібен дітям попередній досвід у танцях, щоб приєднатися до вашої школи?
— Ні, абсолютно будь-хто може почати займатися танцями. У нас є діти, які прийшли в 3-4 роки, і вже через кілька років стали чемпіонами України. Важливі не стартові навички, а регулярність і бажання розвиватися.
— Як вам вдається підтримувати дружню атмосферу в колективі?
— Ми навчаємо дітей, що кожен – особистість, але разом ми команда. У нас немає нездорової конкуренції, адже важливо підтримувати одне одного. Батьки також беруть активну участь у житті студії, допомагають і навіть створюють спільну атмосферу.
— Як ви мотивуєте дітей, якщо їм важко адаптуватися?
— Головне – не змушувати. Якщо дитина приходить у 3-4 роки, іноді їй потрібно трохи часу, щоб звикнути. Ми не тиснемо, а підтримуємо. Іноді батькам варто дати дитині шанс спробувати знову через рік. Головне – бажання та підтримка.
— Розкажіть про ваші творчі вечірки.
— Ми часто організовуємо тематичні заходи: різдвяні вечірки, піжамні вечірки, святкування перемоги у змаганнях. Діти обожнюють такі події, адже вони допомагають їм розкриватися і отримувати позитивні емоції.
— Чи виникають труднощі під час роботи з дітьми?
— Працювати з дітьми непросто, але коли ти їх розумієш, стає легше. Важливо не просто бути тренером, а другом. Я закінчила педагогічний університет і знаю, як знайти підхід до кожного.
— Розкажіть про вашу благодійну діяльність.
— Ми проводимо благодійні концерти, допомагаємо військовим, сім’ям загиблих, співпрацюємо із соціальними службами. Діти та батьки також можуть долучатися – це їх надихає та навчає співчуття.
— Що вас надихає працювати далі?
— Я знаю, що я на своєму місці. Танець – це моє покликання. Коли я бачу, як змінюються діти, як вони знаходять впевненість у собі, це дає мені сили працювати далі.
— Чи є діти, які не мають здібностей до танців?
— Я не вірю в це. Якщо дитині важко, значить, їй потрібно більше часу, віри в себе та підтримки. Танці – це не лише рухи, це емоції, які потрібно розкрити.
– Якби у вас був необмежений бюджет, який номер ви б поставили?
– Я б зробила благодійну виставу з використанням декорацій, світла та яскравих костюмів. Я б дала кожній дитині можливість втілити її мрії на сцені.
– А от якби ви могли створити новий стиль танцю, яким би він був?
– Я вважаю, що вже створила свій стиль, стилізацію. Але я б хотіла більше працювати як режисер, створювати вистави з сюжетом та ролями для дітей.
– Який найабсурдніший міф про танці ви чули?
– Їх багато: що східні танці – це лише трясіння монетками, що не всі можуть танцювати, що неможливо досягти результатів. Я вважаю, що всі ці міфи – лише ілюзії в нашій голові.
"Shahina" – це не просто школа танців, а місце, де змінюються долі та світогляд. Тут кожен знаходить себе, розкриває свої можливості та стає частиною великої дружньої родини.
Читайте у другій частині інтерв'ю:
- чому варто займатись танцями,
- танець як психологічний вплив на особистість,
- тренер та учень, як знайти "свого",
- роль батьків у подоланні труднощів дитиною,
- перспективи для дітей, які займаються танцями тощо.