Ступінь гуманізму й демократичності сучасних держави і суспільства визначається багатьма факторами. Серед них провідне місце займає характер взаємин між державою і громадянином, проблема забезпечення та захисту прав і свобод особи. Головним призначенням держави є служіння суспільству, створення нормальних умов для життя і діяльності всіх її членів. Звідси виникає й вимагає свого обґрунтування роль держави щодо забезпечення реалізації політичних прав громадян, більша частина з яких реалізується в процесі різних виборів. Вибори до органів державної влади і органів місцевого самоврядування стають найважливішим політичним і правовим дійством, в якій об’єктивно відображається пошук соціально-політичних та юридичних рішень зміцнення правової демократичної держави, розширення представницької демократії, забезпечення політичної участі на основі масової громадянської залученості.
Становлення демократичної правової державності є неможливим без оновлення представницьких органів публічної влади, проведення регулярних періодичних виборів з метою оновлення депутатського складу парламенту та органів місцевого самоврядування, а також виборів відповідних посадових осіб (голова держави та голови органів місцевого самоврядування).
Залежно від того, як організовані в державі вибори, наскільки вони вільні й дають можливість виразити волю нації або територіальної громади, відбити реальний розклад політичних формувань, урахувати сформовані в суспільстві ідеологічні й інші інтереси системного характеру, залежить демократичний характер державного правління, а також фактичне забезпечення верховенства закону, і в остаточному підсумку – реальність захисту прав кожної конкретної людини. І навпаки, держава, в якій вибори перетворені у формальність, де суспільство позбавлено можливості брати участь у прийнятті політичних рішень, не тільки апріорі зневажає всю систему демократичних цінностей, що виникли та склалися в міжнародному праві й визнаються у світовому співтоваристві держав, а й сама не може вважатися правовою.
Світовою спільнотою в міжнародно-правових актах напрацьована низка норм у галузі прав людини, спрямованих на забезпечення вільних, справедливих виборів, які являють собою міжнародні виборчі стандарти, що складаються з питань призначення, підготовки, проведення й визначення результатів виборів, питання фінансування виборів, визначення кола учасників виборчого процесу та їхнього доступу до ЗМІ, участі представників іноземних держав, міжнародних міжурядових і неурядових організацій як спостерігачів за проведенням виборів тощо.
Перші міжнародні виборчі стандарти були сформовані у міжнародно-правових актах, присвячених правам людини: ст. 21 Загальної декларації прав людини 1948 р., ст. 3 Першого протоколу 1952 р. до Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 25 Міжнародного пакту про громадські і політичні права 1966 р. Вказані акти ратифіковані українським Парламентом, у зв’язку з чим вони стали складовою національного законодавства України. У найбільш систематизованому вигляді європейські стандарти демократичних виборів викладено у Кодексі належної практики у виборчих справах, прийнятому Венеціанською комісією у 2002 р. і визнаному «еталонним документом Ради Європи». У цьому документі закріплено положення про те, що вибори, які відповідають спільним для європейської спадщини принципам демократичного суспільства, мають спиратися на п’ять засад виборчого права: загальність, рівність, вільність, таємність і безпосередність; крім того, вибори мають проводитись регулярно. Система європейських стандартів демократичних виборів є предметом уваги з боку міжнародних місій спостереження за виборами, серед яких найбільш авторитетними є місії, очолювані ОБСЄ/БДІПЛ (Бюро демократичних інститутів і прав людини). Одним із обов’язкових розділів звітів місії спостереження ОБСЄ/БДІПЛ є аналіз законодавства відповідної держави на предмет його відповідності загальновизнаним міжнародним стандартам. Нині розвиток національного виборчого законодавства і проведення виборів неможливі без урахування принципів і норм міжнародного права, закріплених у документах Ради Європи та ОБСЄ, а також Європейської комісії за демократію через право РЄ (Венеціанської комісії) та БДІПЛ ОБСЄ.
Принагідно повідомяю, що представником Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у центральних областях та регіональним координатором взаємодії з громадськістю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Вінницькій області у день виборів Президента України 31 березня 2019 року буде здійснюватися чергування та прийом громадян у громадській приймальній Уповноваженого за адресою: м. Вінниця, вул. Замостянська, 26-А, контактні телефони: 067 727 46 70, 063 406 66 06.
Також громадяни можуть звернутись безпосередньо до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за телефоном гарячої лінії 0800 50 17 20 (безкоштовно) та за допомогою електронного звернення, розміщеного на офіційному сайті www.ombudsman.gov.ua .