Їхнє життя – це взірець мужності та відданості Україні. Олег Андрушко та Сергій Тарасюк відважно боронили країну від ворога на різних напрямках фронту. Місцем вічного спочинку для воїнів стане Алея Слави Сабарівського кладовища.
Про це повідомляє Вінницька міська рада, інформує "MyVin".
Андрушко Олег Стефанович (позивний «Гном») мав значний досвід боротьби за свободу та незалежність Батьківщини. Під час Антитерористичної операції (АТО) у 2015–2016 роках він добровільно став на захист країни, служив розвідником, навідником САУ в лавах 24-ї окремої бригади імені короля Данила Сухопутних військ ЗСУ. З початком повномасштабного вторгнення росії Олег знову повернувся до війська. Оборонець виконував бойові завдання у складі 211-ї понтонно-мостової бригади, а згодом – у 35-й окремій бригаді морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського, де був гранатометником взводу вогневої підтримки. Життя безстрашного воїна обірвалося 24 квітня 2025 року в бою поблизу села Андріївка Волноваського району Донецької області. Йому назавжди залишилося 46 років.
«За свою службу Олег пройшов безліч гарячих точок на різних ділянках фронту. Про деталі ми можемо лише здогадуватися: він нічого не розповідав, щоб захистити нас від зайвих хвилювань, – каже дружина полеглого воїна Світлана. – Свій позивний “Гном” чоловік отримав ще в АТО за надзвичайну кмітливість та вміння знайти вихід із найскладніших ситуацій».
Олег Андрушко народився 2 листопада 1978 року в мальовничому селі Звенигород Львівської області. Після закінчення місцевої школи він здобув професійну освіту за фахом взуттєвого майстра. Далі на нього чекали строкова служба в армії та робота у сфері логістики, проте справжнім покликанням став захист України, якому він присвятив найкращі роки свого життя. Олег відбувся й як турботливий батько: виховував двох рідних донечок від першого шлюбу, а також став гарним татком для доньки та сина своєї другої дружини.
«Олег був готовий віддати останнє – завжди допомагав і підтримував інших. А найбільшу радість йому приносив час, проведений у колі сім’ї разом із дітьми. Він із задоволенням ходив із сином на футбольні тренування та намагався не пропускати жодної гри, – згадує дружина. – А ще мріяв після війни об’їздити з нами всі найдивовижніші куточки України, відкриваючи рідну землю по-новому для себе та своїх дітей».
Церемонія прощання з Олегом Андрушком розпочнеться об 11:00 за адресою: вул. Садовського, 48 та о 12:00 – у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору.
Чин поховання воїна відбудеться о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Тарасюк Сергій Вікторович (позивний «Шелдон») добровільно став до лав Збройних Сил України на початку 2025 року. Воїн виконував бойові завдання в роті ударних безпілотних комплексів (РУБпАК) Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького. Сергій воював на Запорізькому напрямку. На передовій він відстежував дії окупантів та аналізував імовірні напрямки ворожих ударів. Від його аналітичних здібностей, кмітливості та точності залежали життя побратимів і загальний успіх бойових операцій. Мужній Захисник загинув 3 серпня 2026 року поблизу села Покровське Пологівського району Запорізької області. Його серце зупинилося у віці 41 року.
«Сергій був мозком нашого підрозділу та справді легендарною особистістю, – ділиться його побратим Олександр на позивний «Лис». – Він міг зробити ще дуже багато й був цілком гідний офіцерського звання, яке невдовзі мав заслужено отримати. Наш Шелдон був не менш геніальним, ніж герой культового комедійного серіалу “Теорія великого вибуху”. Сергій мав дивовижні математичні здібності, які множилися на неймовірну реакцію, розвинену інтуїцію та глибоке знання оперативної ситуації. Ми були впевнені у ньому на всі сто відсотків – знали, що він не підведе та збереже наші життя».
Сергій Тарасюк народився 6 квітня 1985 року у Вінниці. Спочатку навчався у загальноосвітній середній школі №2, а згодом закінчив технічний ліцей. Вищу освіту за спеціальністю «Фізика» здобув у Києві – в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». До повномасштабного російського вторгнення Сергій працював у сфері медіа та телебачення. Колеги та глядачі знали його як висококласного відеоінженера та випускового редактора на каналах «XSport», «Спорт 1» та «Спорт 2». А останнім його місцем роботи стала компанія «Beter».
«Сергій був неймовірною людиною – унікальною в усьому. Його щирість і доброта, готовність підтримати та вислухати нікого не залишали байдужим. Він мав неймовірне почуття гумору: обожнював «Сімпсонів» та завжди вмів посміятися над собою, – згадує Ірина, подруга дитинства полеглого воїна. – А ще Сергій палко любив футбол. Звідусіль друзі йому привозили футбольні шалики, з яких він зібрав чималу колекцію. Найбільшою його мрією було після перемоги потрапити на матч улюбленого “Ліверпуля”. Знаменитий гімн клубу “Ти ніколи не йтимеш один” став справжнім гаслом усього його життя…»
На повернення Захисника з війни чекали батько, сестра та племінники.
Церемонія прощання з Сергієм Тарасюком розпочнеться об 11:15 за адресою: вул. Академіка Янгеля, 4 («Реквієм Хол»).
Чин поховання воїна відбудеться о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
