Зірки відпочивають по-різному. Більшість понад усе жадають вирватися у місця, де їх ніхто не дойматиме постійними проханнями про автографи і фото на пам'ять. А лідер гурту «ТІК» Віктор Бронюк робить навпаки - навіть під час сімейних канікул не втомлюється долучатися до цікавих акцій.
Під час недавнього відпочинку з родиною у сонячній Болгарії артист вмить змінив свої плани, аби зустрітися з українськими дітками, що приїхали у містечко Кітен відпочити у літньому таборі.
- Завдяки всемогутньому Інтернету дізнався, що за 80 кілометрів від місця, де відпочивав з дружиною і дітьми, знаходиться мій добрий товариш - головний богатир України Василь Вірастюк. Він приїхав до сина у табір «Вместе», який раніше організатори постійно проводили у Криму, а після анексії були змушені змінити місце постійної дислокації, - розповідає Віктор Бронюк. - Василь та компанія вожатих запросили мене провести зустріч з дітьми. Залюбки погодився, бо люблю розбавляти відпочинок хорошими, корисними справами.
.jpg)
Діти засипали лідера «ТІК» запитаннями про шлях до успіху, секрети українського шоу-бізнесу і любов до сцени, а оскільки заздалегідь приготували кілька фонограм, від Віктора отримали ще й імпровізований концерт. «Так, я люблю Україну!» спільно з Бронюком маленькі патріоти співали так завзято, що чуло все містечко! А на згадку про чудову зустріч презентували музиканту фірмову зелену краватку свого табору.
- Одразу згадалося, як колись я сам був вожатим. Вперше на третьому курсі педучилища опікувався загоном діток середнього шкільного віку у оздоровчому таборі «Світанок» у селі Петрашівка Ямпільського району Вінницької області. А вже під час навчання в університеті я «пішов на підвищення» - був художнім керівником у таборах в Одесі та інших містах, - згадує Віктор Бронюк. - Літньої педпрактики я завжди чекав з нетерпінням, бо все робилося, як я люблю: бігом і експромтом. То був справжній драйв, який щороку супроводжувала незмінна традиція: на початку всі плакали, бо не хотіли залишатися у таборі, а в останні дні - ревіли, бо вже шкода роз’їжджатися. Для діток ми вигадували і організовували цікаві тематичні вечори, а, поклавши своїх підопічних спати, самі поринали у романтику. Саме після цих педпрактик більшість студентів починали повально одружуватися. Спільна відповідальність і літня безтурботна пора когось поєднували на кілька табірних змін, а мої друзі з училища після роботи вожатими залишаються чудовою парою от уже 20 років. Любов і літо - непередбачувані!